Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість скасування санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій (RDIF). Ще у 2022 році американське Міністерство фінансів називало цей фонд «тіньовою касою Путіна» та одним з інструментів впливу Кремля за кордоном. Тепер російська сторона домагається його повернення до міжнародних фінансових операцій на тлі домовленостей про постачання російського дизельного пального до США.
Про переговори 27 жовтня повідомила американська газета The New York Times із посиланням на людей, обізнаних із ситуацією. Один з американських посадовців підтвердив виданню, що запит фонду про зняття санкцій перебуває на розгляді.
Остаточного рішення Вашингтон поки не ухвалив. Однак сам факт обговорення привернув увагу, адже йдеться не просто про торгівлю пальним, а про державний інвестиційний фонд, керівник якого бере участь у переговорах між Москвою та Вашингтоном.
Що це за фонд і чому США запровадили проти нього санкції
Російський фонд прямих інвестицій створили у 2011 році. Його офіційне завдання — залучення іноземних інвестицій у російські компанії та спільні проєкти з міжнародними партнерами.
Фонд очолює Кирило Дмитрієв — російський фінансист і спеціальний представник Володимира Путіна з інвестиційно-економічного співробітництва із закордонними країнами. Останнім часом саме він став одним із представників Москви на переговорах з американською адміністрацією.
28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Міністерство фінансів США внесло RDIF та Дмитрієва до санкційних списків.
Американське відомство тоді заявляло, що фонд допомагав російському керівництву підтримувати фінансові зв’язки із закордонними інвесторами. У повідомленні Мінфіну RDIF характеризували як фонд, який широко вважають «тіньовою касою» Путіна.
Санкції суттєво обмежили можливість фонду проводити фінансові операції за участю американських осіб і компаній. Їх скасування дозволило б RDIF відновити ширші економічні зв’язки, ніж ті, які зараз можливі за окремими санкційними винятками.
До чого тут російський дизель
9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки. Вашингтон розраховує, що додаткові обсяги пального допоможуть стримати його високу вартість.
Того самого дня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало генеральну ліцензію №135. Вона тимчасово дозволяє операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизеля російського походження. Дозвіл діє до 7 квітня 2027 року.
Це було пом’якшення обмежень для певних торговельних операцій. Але санкції проти самого Російського фонду прямих інвестицій автоматично не скасували.
Саме тут і виникло нове питання. Москва хоче, щоб RDIF не лише допомагав організовувати дизельні поставки, а й отримав ширші можливості для міжнародної фінансової діяльності.
16 жовтня Кирило Дмитрієв заявив на Російському енергетичному тижні, що американське Міністерство фінансів нібито попросило його фонд допомогти з проведенням платежів та організаційними питаннями дизельної угоди. Це твердження російського посадовця, а не повідомлення про офіційне скасування санкцій.
Раніше Чехія Онлайн розповідала про критику дизельної угоди Трампа з Путіним у Сенаті США. Сенатори-демократи заявили, що послаблення обмежень на торгівлю російським пальним може принести Москві додаткові доходи під час війни проти України.
Вашингтон говорить про переговори щодо завершення війни
За інформацією The New York Times, неназваний американський посадовець пояснив розгляд прохання RDIF прагненням покращити відносини між США та Росією і сприяти завершенню війни.
Він також охарактеризував Кирила Дмитрієва як корисного посередника в контактах американських переговорників із російською стороною.
Водночас поки не повідомлялося про домовленості, які зобов’язували б Москву припинити бойові дії в обмін на можливе зняття санкцій із фонду.
За американською процедурою для виключення зі санкційного списку необхідно обґрунтувати, чому підстави для застосування обмежень більше не діють. Чи вважає Вашингтон, що такі обставини змінилися у випадку RDIF, наразі невідомо.
Питання санкцій залишається предметом розбіжностей між Вашингтоном і Києвом. Президент України Володимир Зеленський виступає проти економічних поступок Росії без реальних домовленостей щодо припинення її агресії.
26 жовтня Чехія Онлайн повідомляла про три умови Зеленського щодо можливого припинення ударів по російських НПЗ. Серед запропонованих варіантів — взаємне енергетичне перемир’я або конкретна військова підтримка України.
Президент України наголошує, що санкції були відповіддю на російську агресію, а тому їхнє послаблення не повинно ставати платою лише за готовність Москви вести переговори.
Тим часом постачання російського дизеля до США вже переходить у практичну площину. За даними агентства Reuters, 22 жовтня з російського порту Приморськ вийшов танкер із 40 тисячами тонн дизельного пального, який прямує до Нью-Йорка. Його прибуття очікують у листопаді.
Станом на 27 жовтня Російський фонд прямих інвестицій залишається під американськими санкціями. Адміністрація Трампа лише розглядає прохання про їх скасування, а термін ухвалення рішення не оголошено.
