Уранці 28 жовтня 1918 року перед редакцією празької газети «Народна політика» з’явилося оголошення: «Перемир’я!». Люди почали збиратися на Вацлавській площі, сприйнявши новину як кінець Австро-Угорської монархії. Насправді ж ішлося про дипломатичну ноту, яку Відень надіслав лише напередодні, 27 жовтня. До офіційного припинення бойових дій залишалося ще кілька днів, але в Празі вже почали святкувати народження власної держави.
Цей документ увійшов в історію як Андрашієва нота (Andrássyho nóta). Її назвали на честь міністра закордонних справ Австро-Угорщини Дьюли Андраші. Як розповідає Чехословацька громада легіонерів у матеріалі про революційні дні 1918 року, ноту передали американській стороні через австро-угорського представника у Стокгольмі.
Текст був відповіддю на вимоги президента США Вудро Вільсона. Австро-Угорщина погоджувалася з умовами початку переговорів про мир, зокрема щодо прав чехословаків та південних слов’ян, і заявляла про готовність до негайного перемир’я на своїх фронтах.
Що Австро-Угорщина повідомила США 27 жовтня
Восени 1918 року становище Австро-Угорщини стрімко погіршувалося. Перша світова війна наближалася до завершення, а народи імперії дедалі наполегливіше вимагали самостійності.
Ще 16 жовтня імператор Карл I намагався зберегти монархію, запропонувавши перетворити її на федерацію. Однак чехословацькі політики, які домагалися незалежності, прагнули створити власну державу.
27 жовтня міністр Дьюла Андраші підготував відповідь Вашингтону. У ній Відень заявляв, що приймає американську позицію щодо прав народів Австро-Угорщини та готовий розпочати окремі переговори про перемир’я.
Повний текст Андрашієвої ноти зберігся в історичній публікації освітнього порталу «Сучасна історія». У документі уряд монархії просив президента Вільсона посприяти початку переговорів про негайне припинення бойових дій.
Для Відня це був дипломатичний крок у спробі вийти з війни. Для чехів, які чекали на незалежність, звістка стала знаком, що влада Габсбургів добігає кінця.
У Празі ще не встигли перекласти ноту, а люди вже святкували
За описом Чехословацької громади легіонерів, уранці 28 жовтня текст ноти надійшов до редакції газети «Народна політика» (Národní politika) на Вацлавській площі в Празі.
Ще до завершення перекладу працівники редакції вивісили коротке повідомлення «Перемир’я» (Příměří). Звістка швидко поширилася містом.
Люди виходили на вулиці, знімали австро-угорську символіку, вивішували біло-червоні прапори. На площах збиралися демонстранти, лунали патріотичні пісні. Для багатьох мешканців Праги повідомлення означало, що імперія вже капітулювала.
Однак сама нота передбачала початок переговорів про припинення війни. Формальне перемир’я Австро-Угорщини з Антантою набрало чинності 4 листопада 1918 року.
Цікаво, що Прага не вперше тієї осені повірила у швидку незалежність. Ще 14 жовтня у місті Пісек передчасно проголосили Чехословацьку республіку. Тоді Австро-Угорщина ще зберігала владу, а організатори святкування згодом зазнали покарань.
Хто перебрав владу в Празі 28 жовтня
Поки вулиці наповнювалися людьми, політики Чехословацького національного комітету вже діяли. Вранці Антонін Швегла та Франтішек Соукуп перебрали контроль над Військовим зерновим управлінням. Це мало завадити вивезенню продовольства з Праги до Відня та на фронт.
Керівники Національного комітету намагалися забезпечити мирний перехід влади. До організації порядку долучилися члени спортивно-патріотичного руху «Сокіл».
П’ять політиків увійшли в історію як «мужі 28 жовтня»: Алоїс Рашин, Антонін Швегла, Франтішек Соукуп, Їржі Стржібрний і словак Вавро Шробар.
Увечері вони ухвалили перший закон про створення незалежної Чехословацької держави. Один із його найважливіших пунктів зберіг чинність попередніх законів, щоб державні установи, суди та повсякденне життя не залишилися без правових правил.
Чому День незалежності Чехословаччини припадає саме на 28 жовтня
Боротьба за незалежність Чехословаччини тривала роками. За кордоном Томаш Гарріг Масарик домагався міжнародного визнання нової держави, а вдома політичні діячі готували перебрання влади.
18 жовтня оприлюднили Вашингтонську декларацію про незалежність. 27 жовтня Австро-Угорщина надіслала Андрашієву ноту. А наступного дня в Празі проголосили незалежну Чехословацьку державу й ухвалили її перший закон.
Саме 28 жовтня залишилося головною датою появи Чехословаччини. Сьогодні в Чехії це державне свято — День виникнення незалежної Чехословацької держави. У 2026 році його відзначають у середу, 28 жовтня.
