Українці були серед представників 12 народів, які 26 жовтня 1918 року підписали спільну декларацію у Філадельфії. Томаш Гарріг Масарик, майбутній президент Чехословаччини, очолив створений там Демократичний союз Центральної Європи. До появи незалежної Чехословаччини залишалося лише два дні. Але історія самого союзу виявилася напрочуд короткою: приблизно через місяць він розпався.
Цю маловідому подію описав історик Марек Юнек, директор Історичного музею Національного музею Чехії, у матеріалі «Масарик і виникнення Чехословаччини». У жовтні 1918 року майбутній президент перебував у Сполучених Штатах, де домагався міжнародної підтримки незалежності чехів і словаків.
26 жовтня у Філадельфії представники народів Центральної та Східної Європи заснували Демократичний союз Центральної Європи (Democratic Mid-European Union). Його головою обрали Масарика. Об’єднання мало допомогти народам, які прагнули самостійності, спільно відстоювати свої права наприкінці Першої світової війни.
Українці також підписали Філадельфійську декларацію
Того дня учасники зустрічі підписали Декларацію спільних цілей незалежних народів Центральної Європи. У ній ішлося про право народів самостійно визначати своє майбутнє.
За матеріалами Національного музею Чехії, документ підтримали представники 12 груп: чехословаків, поляків, хорватів, українців, русинів, литовців, румунів, австрійців, греків Османської імперії, албанців, вірмен та євреїв-сіоністів.
Українці й русини були представлені окремо. Це одна з цікавих деталей події, яка сьогодні рідко згадується поряд з історією створення Чехословаччини.
Місцем зустрічі стала Філадельфія — американське місто, тісно пов’язане з історією незалежності США. Збереглися фотографії Масарика на тлі Залу незалежності, а також кадри підписання декларації.
Чому Масарик саме тоді перебував у США
За кілька років до цих подій Масарик залишив Австро-Угорщину й почав працювати за кордоном над створенням незалежної Чехословаччини. Разом з Едвардом Бенешем і Міланом Растіславом Штефаніком він організовував політичну підтримку майбутньої держави.
У червні 1918 року Масарик зустрічався з американським президентом Вудро Вільсоном і пояснював йому становище народів Центральної Європи. У вересні США визнали Чехословацьку національну раду майбутнім урядом чехів і словаків.
18 жовтня в американській пресі опублікували Вашингтонську декларацію про незалежність Чехословаччини. Її підписали Масарик, Бенеш і Штефанік.
А 26 жовтня Масарик уже взяв участь в іншій події — створенні союзу представників 12 народів у Філадельфії. Це була спроба налагодити ширшу співпрацю між народами, які прагнули звільнитися від влади старих імперій.
Чому союз 12 народів проіснував лише місяць
Національний музей Чехії зазначає, що навіть авторитет Масарика не зміг утримати об’єднання. Демократичний союз Центральної Європи розпався приблизно протягом місяця після створення.
Натомість Чехословаччина, за незалежність якої Масарик боровся кілька років, постала вже 28 жовтня 1918 року. А 14 листопада його одностайно обрали першим президентом нової держави.
У самих чеських містах шлях до незалежності теж був непростим. Так, у Пісеку ще 14 жовтня передчасно оголосили про створення Чехословаччини. Через це організатори святкування мали проблеми з австро-угорською владою.
Залишилася й матеріальна пам’ять про зустріч у Філадельфії. У колекції Національного музею Чехії зберігається перо з орлиним пір’ям, яким Масарик підписав декларацію про створення Демократичного союзу. Музей показував цей експонат разом з історичними фотографіями під час виставки, присвяченої Масарику.
