Європейський Союз готує нову фінансову допомогу Україні на 45 мільярдів євро. Гроші потрібні для підтримки оборони та державного бюджету у 2027 році. Однак переговори у Брюсселі вже зіткнулися з проблемою: Чехія та Словаччина не хочуть брати участь у новому спільному кредиті. Угорщина також може залишитися осторонь.
За інформацією Politico, європейські лідери хочуть домовитися про фінансування до кінця 2026 року. Видання посилається на п’ятьох європейських дипломатів і посадовців. Подробиці переговорів також оприлюднило італійське агентство Agenzia Nova.
Найімовірніший варіант — нова позика, яку ЄС залучить на фінансових ринках під гарантії свого бюджету. Однак остаточного рішення поки немає.
Чому Україні знадобилися ще 45 мільярдів євро
На початку 2026 року Євросоюз уже затвердив велику програму допомоги Україні на 90 мільярдів євро. Половину цієї суми передбачили на 2026 рік, другу половину — на 2027-й. Із загального пакета 60 мільярдів призначені для оборонних потреб, решта — для підтримки українського бюджету.
Але війна триває, а витрати України зростають. За оцінками, представленими під час жовтневих переговорів у Брюсселі, країні у 2027 році може бракувати ще приблизно 70 мільярдів євро понад уже заплановану підтримку.
ЄС розраховує взяти на себе значну частину додаткових витрат. Ще гроші сподіваються отримати від Великої Британії, Канади, Японії та інших партнерів. Із цими державами європейські представники ведуть окремі переговори.
Отже, нові 45 мільярдів, які зараз обговорюють дипломати, не слід плутати з 45 мільярдами, уже передбаченими на 2027 рік у межах раніше погодженої позики на 90 мільярдів.
Чому Чехія та Словаччина не хочуть платити
Для Праги й Братислави це не перша суперечка навколо фінансування України. Ще в грудні 2025 року, коли ЄС домовлявся про позику на 90 мільярдів євро, Чехія, Словаччина та Угорщина отримали виняток: ці три держави не повинні нести фінансові зобов’язання за кредитом.
Гроші для України при цьому залучають інші країни Євросоюзу. Сам механізм допомоги продовжує працювати.
Тепер, за словами дипломатичних джерел Politico, Чехія та Словаччина сигналізують про намір не приєднуватися і до наступної позики.
Словацький прем’єр Роберт Фіцо висловився про це ще в середині жовтня. Він заявив, що його уряд знову вимагатиме права не брати участі у фінансовому механізмі. Водночас Словаччина, за його словами, не збирається перешкоджати іншим країнам надавати гроші Україні.
Щодо Чехії Politico повідомляє про небажання долучатися до нового кредиту, однак остаточних фінансових умов майбутньої угоди ще не затверджено. Тому наразі йдеться про позиції сторін на переговорах, а не про завершену процедуру відмови.
Суперечка може торкнутися грошей, які Чехія отримує від ЄС
На переговорах виникло ще одне гостре питання. Деякі держави, які готові фінансувати Україну, не хочуть одночасно погоджувати збільшення європейських виплат країнам, що відмовляються від участі у спільній позиці.
Йдеться про кошти фондів згуртованості ЄС. Із цих грошей фінансують дороги, залізниці, водопроводи, регіональний розвиток та інші проєкти в економічно слабших регіонах Європи. Чехія та Словаччина належать до країн, які користуються такою підтримкою.
За повідомленням Politico, один із німецьких дипломатів поставив під сумнів готовність платників податків погоджувати додаткові кошти для держав, які не хочуть брати участь у фінансуванні захисту України.
Це дипломатична позиція в межах переговорів, а не вже ухвалене рішення про скорочення європейських виплат Чехії. Жодних нових санкцій або автоматичного позбавлення фінансування через відмову від кредиту не затверджено.
Ситуація ускладнюється тим, що паралельно Євросоюз домовляється про наступний довгостроковий бюджет на 2028–2034 роки. Саме тоді держави вирішуватимуть, скільки грошей отримають регіони, фермери, оборонні програми та інші напрями європейської політики.
Коли ЄС має ухвалити рішення
Європейська комісія повинна підготувати можливі варіанти фінансування напередодні саміту ЄС 26–27 листопада. Серед них розглядають нові спільні запозичення, використання невитрачених європейських коштів та внески держав-партнерів поза Євросоюзом.
Окремо обговорюють заморожені російські активи. Однак Бельгія, де зберігається значна частина цих коштів, продовжує побоюватися юридичних і фінансових наслідків їх використання.
Європейські лідери прагнуть погодити додаткову допомогу Україні до кінця року. Наразі невідомо, скільки держав остаточно братимуть участь у новому кредиті та які гарантії передбачатиме угода.
