Франція працює з десятьма європейськими країнами над розширенням свого ядерного захисту для стримування Росії. Ініціатива розвиває дискусію про ядерне стримування Росії на тлі сумнівів щодо американських гарантій безпеки.
Ядерний захист Франції: хто долучився у 2026 році
Від березня, коли Емманюель Макрон оголосив ініціативу, до неї приєдналися Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Греція, Бельгія, Фінляндія, Норвегія, Швеція та Данія. Чехії в наведеному переліку немає. Співпраця передбачає створення інфраструктури, систем зв’язку, раннього попередження та обмін розвідданими.
За даними WSJ, план також передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale з ядерним озброєнням на території країн-учасниць. Водночас умови участі можуть відрізнятися: президент Фінляндії Александр Стубб наголосив, що його країна не планує розміщувати таку зброю в мирний час.
«Ми не маємо жодних планів розміщувати ядерну зброю на фінській території в мирний час. Однак маємо плани створити стратегічну дилему для Росії», — заявив Стубб.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде пояснив, що французька ініціатива доповнює вже наявні американські ядерні гарантії. Про участь Норвегії у такій співпраці повідомляли й раніше. За оцінкою Стубба, розвиток проєкту може тривати 10–15 років.
Ядерний захист Франції: хто контролюватиме озброєння
Попри залучення партнерів, ядерні сили залишаться повністю під французьким контролем, зазначає WSJ. Макрон також оголосив про відновлення виробництва ядерної зброї, а кількість боєголовок планують засекретити. За наведеними в публікації оцінками, нині Франція має приблизно 290 ядерних боєголовок.
Париж пояснює ініціативу безпосередньою зацікавленістю в безпеці сусідів, із якими ділить один континент. Дискусія відбувається на тлі ядерних погроз Росії та пошуку європейськими державами додаткових засобів стримування.
