У Доуповських горах на заході Чехії з посліду оленів і диких кабанів виростили 29 719 паростків. Серед них виявили 91 вид рослин, але приблизно 80% усіх сходів становила звичайна кропива. Насіння пройшло через травну систему тварин і зберегло здатність проростати.
Ці цифри отримала дослідниця Барбора Лепкова (Barbora Lepková), яка вивчала поширення рослин у Доуповських горах (Doupovské hory). Для роботи, захищеної в Карловому університеті 2014 року, вона дослідила 282 зразки посліду благородних оленів, оленів сіка та диких кабанів.
Механізм доволі простий. Тварина з’їдає рослину разом із насінням. Частина насінин витримує травлення, виходить разом із послідом і за сприятливих умов проростає. Так рослини можуть потрапляти туди, куди їх не заніс би вітер. Учені називають це ендозоохорією.
Чому кропиви виявилося так багато
Кропива дводомна (Urtica dioica) стала беззаперечною лідеркою серед рослин, які проросли з досліджених зразків. Водночас результат сильно залежав від того, яка тварина перенесла насіння, у яку пору року це сталося і в якій частині гір збирали послід.
Подальше дослідження Карлового університету, опубліковане 2018 року, також показало, що олені й дикі кабани розносять насіння багатьох видів рослин. Склад насіння змінювався залежно від сезону та виду тварини.
Для Доуповських гір це особливо цікаво. Значна частина місцевості належить до військового полігону Градіште (Hradiště), а дослідження охоплювали відкриті ландшафти й території, де господарська діяльність припинилася. Саме тут дикі копитні беруть участь у поширенні рослин між різними ділянками.
У Празі оленям згодували насіння — і отримали несподіваний результат
Наступний експеримент провели у празькому лісовому зоокуточку Мала Хухле (Malá Chuchle). Дослідниці Барбора Лепкова й Тереза Машкова (Tereza Mašková) використали трьох благородних оленів, трьох оленів сіка та сімох муфлонів. Тваринам давали відому кількість насіння, а потім перевіряли, скільки з нього проросте після травлення.
Для досліду відібрали 39 видів рослин. Один із них узагалі не проріс, тому до основного аналізу потрапили 38 видів.
Особливо помітною виявилася різниця для вики мишачої (Vicia cracca). Після проходження через травну систему благородного оленя проростало майже 40% насіння, а після муфлона — менш ніж 6%.
При цьому жоден із перевірених видів не продемонстрував кращого проростання після травлення порівняно з контрольним насінням. Деякі насінини виживали, інші втрачали здатність прорости. Результати опублікували 2024 року в науковому журналі «Екологія» (Oecologia).
Шість років спостережень: що насправді змінилося на луках
Чеські вчені провели ще один експеримент безпосередньо в Доуповських горах. Вони облаштували 300 ділянок у п’яти огороджених місцевостях. На частину ділянок вносили оленячий послід, а на інших додатково порушували поверхню ґрунту. За рослинністю спостерігали шість років — від 2015-го до 2021-го.
Спочатку на ділянках із внесеним послідом з’являлося більше видів рослин. Особливо помітним це було там, де ґрунт залишався відкритим і рослинам було легше закріпитися.
Але з роками ефект слабшав. Дослідники не виявили істотної зміни загального видового складу рослинності саме через внесення посліду. Натомість порушення ґрунту помітніше впливало на те, які рослини росли на ділянках.
У науковій публікації 2024 року автори припустили, що частина перенесеного тваринами насіння може залишатися в ґрунті й проростати пізніше, коли виникнуть відповідні умови.
Є ще одна цікава деталь із празького експерименту. Насіння деяких рослин проростало навіть із посліду, який збирали на четверту добу після згодовування. Для десяти видів після проходження через травну систему благородного оленя кількість сходів у зразках четвертого дня була більшою, ніж у зразках третього.
