У Чехії продовольча інспекція виявила небезпечну кишкову паличку в яловичому карпачо, яке продавали в гіпермаркеті «Теско» (Tesco) у Пльзені. А в празькому магазині «Лідл» (Lidl) знайшли бекон, у якому було значно менше м’яса, ніж обіцяв виробник. Обидві перевірки відбулися ще в серпні, проте результати оприлюднили лише 9 листопада. Ця історія знову порушує питання: хто відповідає за продукти на полицях великих супермаркетів і які наслідки мають такі порушення?
Про два випадки повідомила Державна сільськогосподарська та продовольча інспекція Чехії (SZPI) через офіційний портал «Продукти на ганебному стовпі» (Potraviny na pranýři). В одному випадку йдеться про загрозу здоров’ю покупців, у другому — про невідповідність складу товару інформації на упаковці.
У сирій яловичині з Tesco знайшли небезпечну бактерію
Перший випадок стосується яловичого карпачо (Hovězí carpaccio) виробника «Масо Узенини Полічка» (Maso Uzeniny Polička). Це тонко нарізане сире м’ясо, яке споживають без термічної обробки.
Зразок інспектори відібрали 4 серпня 2026 року в гіпермаркеті «Теско» на вулиці Рокицанська, 1385/130, у Пльзені.
Лабораторний аналіз виявив у продукті бактерію Escherichia coli, здатну виробляти шигатоксин. Такий різновид кишкової палички називають STEC.
Як пояснила продовольча інспекція, присутність цієї бактерії в продукті, який їдять сирим, створює високий ризик захворювання.
Інфекція може спричинити сильний біль у животі, діарею, зокрема з кров’ю, та блювання. У тяжких випадках можливе ураження нирок. Особливо вразливими є маленькі діти.
Дані небезпечного продукту:
- Назва: яловиче карпачо (Hovězí carpaccio).
- Виробник: «Масо Узенини Полічка» (Maso Uzeniny Polička).
- Вага упаковки: 100 грамів.
- Дата «вжити до»: 10 серпня 2026 року.
- Місце перевірки: гіпермаркет «Теско» у Пльзені.
Продовольча інспекція віднесла цей продукт до категорії небезпечних для здоров’я.
У Lidl покупцям продавали бекон із меншим вмістом м’яса
Другий випадок стосується нарізаного бекону XXL торгової марки «Дулано» (Dulano). Його виробляє німецька компанія «Зе Фемілі Бутчерс Джермані» (The Family Butchers Germany).
Зразок відібрали 31 серпня в магазині «Лідл» на вулиці Італьська, 2584/69, у Празі.
Під час лабораторного аналізу з’ясувалося, що фактичний вміст м’яса в продукті був значно нижчим за той, який виробник зазначив на упаковці.
Інспекція класифікувала бекон як фальсифікований харчовий продукт. Це означає, що покупців вводили в оману щодо його складу.
Дані бекону:
- Назва: нарізаний бекон XXL «Дулано» (XXL Dulano Slanina krájená).
- Вага упаковки: 300 грамів.
- Номер партії: KEM0007172367.
- Дата «вжити до»: 18 вересня 2026 року.
- Виробник: «Зе Фемілі Бутчерс Джермані» (The Family Butchers Germany).
- Місце перевірки: магазин «Лідл» у Празі.
На відміну від карпачо, претензія інспекторів до бекону стосується складу та достовірності маркування, а не виявлення небезпечної бактерії.
Чому такі продукти взагалі потрапляють у супермаркети?
Великі торговельні мережі продають тисячі продуктів від різних виробників. Але покупець, який бере м’ясо з полиці «Теско» чи «Лідл», розраховує, що продукт безпечний, а інформація на упаковці відповідає дійсності.
Як пояснює Державна продовольча інспекція Чехії, за безпечність і якість харчових продуктів відповідають підприємства, які їх виробляють, постачають і продають.
Виробник повинен контролювати сировину, технологію виготовлення та склад продукції. Під час транспортування й зберігання необхідно дотримуватися гігієнічних вимог і температурних режимів. Торговельна мережа, своєю чергою, відповідає за продукти, які пропонує покупцям.
Отже, супермаркет не може просто перекласти всю відповідальність на виробника. Водночас конкретне порушення може виникнути на різних етапах — від виробництва до зберігання у магазині.
Система контролю харчових продуктів побудована на попередженні ризиків. Виробники й продавці мають контролювати процеси, від яких залежить безпечність їжі. Проте перевірити в лабораторії кожну упаковку м’яса перед продажем неможливо.
Саме тому важливі регулярні перевірки, простежуваність партій та можливість швидко вилучити проблемну продукцію з продажу.
Хто відповідає за порушення і чи загрожують супермаркетам штрафи?
Чеське законодавство забороняє продавати продукти, небезпечні для здоров’я, а також вводити споживачів в оману щодо їхнього складу.
За порушення цих вимог Державна продовольча інспекція може заборонити продаж товару, вимагати його вилучення з торговельної мережі та накладати штрафи.
У випадку карпачо йдеться про мікробіологічну небезпеку. У випадку бекону — про неправдиву інформацію щодо кількості м’яса. Це різні порушення, тому й відповідальність за них визначають з урахуванням конкретних обставин.
Рішення про штраф ухвалюють у межах окремого адміністративного провадження. Тому поява назви супермаркету на державному порталі ще не є повідомленням про накладену фінансову санкцію.
Подібні випадки в Чехії вже траплялися. Наприклад, у травні 2026 року інспекція виявила в торговельній мережі м’ясні консерви, в яких замість заявлених 90% свинини фактично було 71,1%. Тоді інспектори наказали вилучити проблемну партію з усіх магазинів відповідної мережі та оголосили про початок провадження щодо штрафу.
Тож питання відповідальності стосується не лише того, де знайшли проблемний продукт, а й того, чи здатні виробники та продавці запобігти повторенню таких випадків.
Чому про серпневі перевірки повідомили лише в листопаді?
Дати в обох повідомленнях привертають особливу увагу. Карпачо інспектори перевірили 4 серпня, бекон — 31 серпня. Водночас результати з’явилися на державному порталі 9 листопада, коли строки придатності обох продуктів давно закінчилися.
Державна продовольча інспекція публікує результати після завершення офіційної перевірки. Вона також пояснює, що на момент розміщення інформації на порталі «Продукти на ганебному стовпі» щодо проблемних товарів уже застосовані заходи з вилучення їх із продажу.
Але для покупця важлива не лише дата публічного повідомлення. Не менш суттєво, коли було встановлено небезпеку, як швидко про неї повідомили продавця та чи встигли покупці придбати відповідну партію.
Особливо це стосується сирого м’яса з коротким строком придатності. Продукт можуть з’їсти задовго до того, як інформація про результати перевірки стане загальнодоступною.
Що робити, якщо такі продукти залишилися вдома
Строки придатності обох товарів уже минули. Проте окремі упаковки могли залишитися в домашніх морозильниках.
Якщо у вас є яловиче карпачо виробника «Масо Узенини Полічка» з датою придатності 10 серпня 2026 року, не вживайте його. Наявність небезпечних бактерій неможливо надійно визначити за запахом чи зовнішнім виглядом м’яса.
Для бекону «Дулано» перевірте номер партії KEM0007172367 і дату придатності 18 вересня 2026 року. Якщо вони збігаються, зверніться до магазину щодо рекламації.
Якщо після вживання підозрілого продукту виникли кривава діарея, сильний біль у животі або ознаки зневоднення, необхідно звернутися до лікаря. При підозрі на інфекцію STEC не слід самостійно приймати антибіотики чи препарати для зупинення діареї.
Раніше Чехія Онлайн повідомляла про відкликання курятини із сальмонелою в магазинах «Лідл». Покупцям тієї партії торговельна мережа запропонувала повернення грошей навіть без чека.
Покупці можуть перевіряти проблемні товари на офіційному порталі продовольчої інспекції. Там публікують назви продуктів, виробників, місця перевірок, дати придатності та номери партій, якщо вони відомі.
Якщо ви знайшли у продажу підозрілий товар, можна подати звернення до SZPI, вказавши назву продукту, магазин, дату покупки та номер партії. Ця інформація допомагає інспекторам встановити, який саме товар потребує перевірки.
