Вікова дискримінація на ринку праці Чехії зачіпає не лише людей передпенсійного віку. Нове дослідження показало, що шанси отримати позитивну відповідь від роботодавця починають поступово зменшуватися вже після 40 років, навіть якщо кандидат відповідає вимогам вакансії.
Дослідження провели представники офісу омбудсмана разом із науковцями Університету Масарика. Для експерименту створили 4280 фіктивних кандидатів-чоловіків віком від 40 до 55 років та відгукувалися від їхнього імені на вакансії з бази чеського Úřad práce.
Після 40 років кожен наступний рік впливає на шанси кандидата
Усі надіслані резюме відповідали вимогам конкретних вакансій. Попри це, позитивну відповідь роботодавці давали менш ніж у третині випадків.
Результати експерименту показали:
- кандидати віком 40-44 роки отримали позитивну реакцію у 28,9% випадків;
- у віковій групі 51-55 років показник був майже на 3 процентні пункти нижчим;
- кожен додатковий рік віку після 40 років у середньому знижував імовірність позитивної відповіді на 0,3 процентного пункту;
- загалом позитивну реакцію отримала лише меншість фіктивних кандидатів.
Дослідник Університету Масарика Штепан Мікула зазначив:
“Експеримент показав, що вікова дискримінація починається набагато раніше. Уже в середньому віці кожен рік знижує шанс позитивної реакції роботодавця в середньому на 0,3 процентного пункту”.
Довести вікову дискримінацію під час працевлаштування складно
Чеські роботодавці мають право самостійно обирати працівників, однак закон забороняє дискримінацію. Зазвичай компанія не повинна навіть з’ясовувати вік кандидата, якщо ця інформація не потрібна для роботи.
На практиці приблизний вік легко визначити за резюме, наприклад, за роком закінчення навчання. При цьому кандидат найчастіше не знає справжньої причини відмови, тому довести дискримінацію складно.
Дослідження виявило й іншу особливість. Кандидати зі звичайними чеськими іменами значно рідше отримували позитивні відповіді на вакансії, позначені як придатні для громадян третіх країн, ніж на інші пропозиції роботи.
Заступник омбудсмана Віт Александер Шорм наголосив, що відбір людей за критеріями, не пов’язаними з їхньою кваліфікацією чи здібностями, шкодить не лише конкретним кандидатам, а й призводить до втрати потенційних працівників для економіки.
