Майже 138 мільйонів чеських крон готівкою зняли у Празі з рахунків компанії, яка мала постачати мінометні боєприпаси українській армії. Гроші були частиною великого оборонного контракту: наприкінці 2022 року Україна заплатила за 100 тисяч мінометних пострілів, але отримала лише три тисячі. Тепер рух коштів розслідують правоохоронці кількох європейських країн.
Нові подробиці 12 листопада оприлюднило чеське видання «Новинки» (Novinky). За інформацією журналістів, ключова частина фінансових операцій відбувалася в празькій Підприємницькій кредитній спілці (Podnikatelská družstevní záložna), яка згодом втратила ліцензію.
Чеська Національна центральна служба боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) перевіряє можливе відмивання грошей. Як повідомило розслідувальне видання «Викрито» (Odkryto.cz), чеські правоохоронці також звернулися до України по матеріали судової справи щодо зірваної закупівлі.
Україна заплатила за 100 тисяч боєприпасів
Контракт уклали восени 2022 року, коли українська армія терміново потребувала мінометних пострілів для оборони від російського вторгнення.
Міністерство оборони України перерахувало компанії «Львівський арсенал» майже 855 мільйонів чеських крон у перерахунку. Це була передоплата за партію зі 100 тисяч мінометних пострілів.
За схемою постачання, українська компанія мала отримати боєприпаси через словацького посередника «Севотех» (Sevotech). До угоди також долучилися хорватські торговці зброєю.
У результаті значна частина грошей пройшла через кілька компаній у різних країнах Європи. Українська сторона отримала лише близько трьох тисяч боєприпасів із замовленої партії.
Частину грошей зняли готівкою у центрі Праги
У грудні 2022 року словацька компанія «Севотех» перерахувала хорватській компанії «ВДГ Промет» (WDG Promet) загалом 11,3 мільйона євро на придбання боєприпасів.
Приблизно половину цієї суми, майже 138 мільйонів крон, упродовж наступних місяців поступово зняли готівкою з рахунків хорватської компанії у празькій кредитній спілці.
Її офіс розташовувався на вулиці Целетна (Celetná), у самому історичному центрі Праги.
Хто саме отримував ці гроші, залишається предметом суперечки між учасниками операцій.
Хорватський торговець зброєю Матіас Зубак (Matias Zubak) заперечує, що особисто знімав кошти. Він стверджує, що підписи на документах підроблені, а в дні проведення частини операцій він перебував в інших місцях.
Колишній представник кредитної спілки Каміл Бахбух (Kamil Bahbouh), навпаки, заявляє, що гроші мав отримувати саме Зубак.
Ще 5,5 мільйона євро пов’язують із купівлею заводу в Боснії
Інша частина грошей привела слідчих до Боснії та Герцеговини.
За версією місцевої прокуратури, приблизно 5,5 мільйона євро, спочатку призначених для закупівлі озброєння та боєприпасів для України, використали під час придбання збанкрутілого оборонного підприємства «Вітезіт» (Vitezit).
У квітні 2026 року в Боснії підтвердили обвинувальний акт щодо чотирьох людей та компанії «ВДГ Вітез» (WDG Vitez).
Серед обвинувачених — Томіслав Зубак (Tomislav Zubak), член родини хорватських торговців зброєю.
За версією прокуратури, придбання підприємства відбулося з порушенням законодавства. Справу також пов’язують із можливим відмиванням грошей та незаконними операціями з майном оборонного заводу.
Обвинувачені мають відповідати на ці звинувачення перед судом.
Україна розшукує учасників зірваної закупівлі
В Україні окремо розслідують можливе привласнення державних коштів під час закупівлі боєприпасів.
За інформацією Служби безпеки України, кримінальне переслідування стосується семи людей. Серед них — посадовці Міністерства оборони та представники компаній, залучених до укладання і виконання контракту.
П’ятеро обвинувачених уже постали перед українським судом. Ще двох осіб оголосили в міжнародний розшук.
Одним із фігурантів справи є українець Олексій Хорошаєв, який раніше обіймав керівну посаду в державній компанії, що торгувала озброєнням.
У вересні 2024 року його затримали в Чехії на запит української сторони. Нині він перебуває під вартою в Празі та домагається міжнародного захисту, щоб уникнути видачі Україні.
Хорошаєв відкидає звинувачення. Через свого адвоката Леоніда Кушнаренка він заявив, що не привласнював коштів, призначених для закупівлі боєприпасів, і не брав участі в їх розкраданні. Відповідальність за операції з грошима на цій стадії угоди він покладає на хорватських партнерів.
Що сталося з празькою кредитною спілкою
У січні 2025 року Чеський національний банк остаточно позбавив Підприємницьку кредитну спілку ліцензії.
Регулятор встановив тривалі серйозні порушення в управлінні установою, контролі фінансових ризиків та виконанні вимог законодавства проти відмивання грошей.
Чеська поліція продовжує розслідувати фінансові операції, пов’язані з українським оборонним контрактом.
Справу не слід плутати з чеською ініціативою боєприпасів
Контракт із «Львівським арсеналом» уклали ще у 2022 році. Це була окрема закупівля Міністерства оборони України через українських та іноземних посередників.
Чеська міжнародна ініціатива із закупівлі великокаліберних боєприпасів почала працювати пізніше, у 2024 році. За словами президента Чехії Петра Павела, вона забезпечила Україні мільйони артилерійських снарядів за фінансової участі держав-партнерів.
Щодо контракту «Львівського арсеналу» український суд уже зобов’язав компанію повернути отриману передоплату. Разом зі штрафними санкціями сума сягає майже мільярда чеських крон.
Українська сторона продовжує судові провадження, а чеські слідчі з’ясовують обставини руху грошей через празьку кредитну спілку. Із замовлених 100 тисяч мінометних пострілів Україна отримала лише близько трьох тисяч.
