У Чехії пиво – майже національний скарб, а влітку воно смакує особливо добре. Та щоб «пити як чех», недостатньо просто сказати: «Jedno pivo, prosím!» (Одне пиво, будь ласка!).
По-перше, завжди обирайте čepované pivo (розливне), а ще краще — pivo z tanku (танкове), якщо воно є в меню. Пляшкове пиво (lahváč) зазвичай залишають для дому чи парку, а в пабі це вважатиметься мало не марнотратством.
Далі офіціант обов’язково уточнить: «Malé, nebo velké?» Тобто маленьке (0,3 л, ще відоме як do trojky) чи велике (0,5 л, do půllitru). Якщо ж ви дуже спраглі або налаштовані серйозно — замовляйте tuplák, літровий кухоль.
Ще одне поширене запитання: «Desítku, jedenáctku, nebo dvanáctku?» Ці цифри позначають густину та міцність пива. Desítka легша, а jedenáctka та dvanáctka мають насиченіший смак і трохи більше градусів.
Справжні знавці знають і про різні способи наливу:
- hladinka — класичний варіант із шапкою піни врівень зі склянкою,
- šnyt — менший об’єм з великою пінкою, щоб лише скуштувати,
- mlíko — келих, повністю заповнений ніжною солодкуватою піною,
- čochtan — пиво майже без піни, налите «під край».
Який би варіант ви не обрали — velké, malé, desítku чи mlíko — пам’ятайте: чехи в пиві знаються як ніхто. Na zdraví! (Будьмо!). І головне — не перестарайтеся, щоб не зустріти ранок із kocovina (похміллям) чи opice (буквально «мавпою», як тут жартома кажуть).
