Екстремальна спека та посуха цього літа можуть обійтися економіці Європейського Союзу приблизно у 180 млрд євро. Це близько 1% ВВП ЄС — фактично весь економічний приріст, на який розраховували у 2026 році.
Таку оцінку оприлюднив нідерландський Triodos Bank у дослідженні Hot Summer Economics. Йдеться не про вже підраховані прямі збитки, а про модельну оцінку того, наскільки тривала спека, посуха та їхні наслідки можуть зменшити економічний результат ЄС за весь рік.
Найбільша проблема виявилася зовсім не там, де її найпростіше побачити. Пожежі, висохлі поля чи обмілілі річки добре помітні, але найбільшу частину економічних втрат банк пов’язує зі зниженням продуктивності праці. За оцінкою Triodos, лише цей фактор може коштувати ЄС близько 0,6% ВВП.
Урожай може скоротитися на 3–7%
Спека особливо сильно б’є по роботі просто неба, будівництву, промисловості та сільському господарству. За даними дослідження, продуктивність починає помітно знижуватися, коли температура переходить межу приблизно 25–30 °C. Страждає не лише фізична праця: у перегрітих приміщеннях гірше виконуються й звичайні офісні завдання.
Сільськогосподарське виробництво в ЄС через цьогорічні погодні умови може скоротитися приблизно на 3–7%. Менші врожаї та слабше виробництво молока здатні додатково тиснути на ціни продуктів.
Ще одна проблема — енергетика. Посуха та висока температура обмежують роботу гідроелектростанцій, теплових та атомних електростанцій, а одночасно зростає попит на електроенергію для кондиціонерів. Окремий рахунок створює транспорт: низький рівень води у річках ускладнює судноплавство, а спека впливає на автомобільну та залізничну інфраструктуру.
Франція ризикує перейти від зростання до падіння
Наслідки дуже різняться залежно від країни. Найбільший удар Triodos прогнозує для Франції: спека може забрати близько 1,4 процентного пункту зростання ВВП. За такого сценарію французька економіка замість зростання може завершити 2026 рік падінням приблизно на 0,6%.
У Нідерландах потенційна втрата становить близько 0,8 процентного пункту. За початкового прогнозу зростання приблизно на 1% це означало б майже повну стагнацію. Італія, Іспанія та Бельгія також належать до країн із помітними очікуваними втратами.
Цікаво, що найспекотніша країна не обов’язково втрачає найбільше. Південна Європа десятиліттями пристосовувалася до високих температур, тоді як у країнах, де сильна спека раніше була рідкістю, кожен екстремально гарячий день може сильніше впливати на роботу людей та інфраструктури.
Окремої цифри для Чехії поки немає
Triodos розрахував індивідуальний вплив на ВВП лише для шести найбільших економік ЄС, тому називати конкретну суму втрат для Чехії на основі цього дослідження не можна.
Втім, сама проблема для країни вже цілком реальна. У липні Чехія отримала лише 57% звичайної кількості опадів, а рівень води в частині річок наблизився до історичних мінімумів. Протягом літа температура в країні також неодноразово перевищувала 35 °C.
Автори дослідження наголошують, що адаптація — утеплення та охолодження будівель, зміна робочого часу, інші сорти сільськогосподарських культур та розвиток зрошення — здатна зменшити частину втрат. За одним із наведених у звіті моделювань, такі заходи можуть скоротити втрати продуктивності праці приблизно на 40%, але повністю їх не усувають.
І головне застереження банку: 180 млрд євро — це оцінка, а не остаточний рахунок. Літо ще не завершилося, а економічні моделі залежать від низки припущень. Проте масштаб розрахунку показує, що сильна спека для Європи дедалі менше є лише питанням погоди — вона вже стає економічним фактором.
