Американський переговорник Джаред Кушнер заявив, що Росія, на його думку, стала відкритішою до ідеї гарантій безпеки для України, побудованих за принципом п’ятої статті договору НАТО. Такий механізм мав би захистити Україну від нового нападу після завершення війни. Президент США Дональд Трамп готовий розглядати подібні зобов’язання, але остаточної угоди поки немає.
Про це Кушнер (Jared Kushner) сказав 19 листопада в Берліні після зустрічі американських представників, українського президента Володимира Зеленського та європейських лідерів.
За словами Кушнера, американські переговорники змогли просунути обговорення принципу, за яким майбутні гарантії безпеки для України орієнтувалися б на п’яту статтю Північноатлантичного договору.
Що означає п’ята стаття НАТО
П’ята стаття договору НАТО передбачає принцип колективної оборони: збройний напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.
Кожна держава-союзниця в такому випадку має допомогти країні, яка зазнала нападу, в межах передбачених договором зобов’язань.
Україна наразі не є членом НАТО. Тому обговорювані гарантії за аналогічним принципом не означають автоматичного вступу до Альянсу.
Йдеться про можливу окрему угоду, яка визначила б дії держав-партнерів у разі нового російського вторгнення після встановлення миру.
Що саме сказав Кушнер про позицію Росії
Американський представник заявив, що переговори дали підстави вважати Москву більш готовою до обговорення такої моделі.
«Думаю, нам вдалося зробити так, щоб росіяни почувалися комфортніше з концепцією, за якою будь-які гарантії безпеки для України ґрунтувалися б на п’ятій статті», — сказав Кушнер.
Він також повідомив, що Трамп відкритий до обговорення подібного механізму. При цьому американська адміністрація враховуватиме інтереси самих Сполучених Штатів.
Кушнер наголосив, що на переговорах у Берліні досягли прогресу в обговоренні майбутніх гарантій та плану економічного відновлення України після війни.
Водночас слова американського переговорника відображають його оцінку російської позиції. Конкретних умов погодженої тристоронньої угоди не оголошували.
Зеленський хоче знати, як працюватимуть гарантії
Президент України Володимир Зеленський після берлінських зустрічей наголосив, що для Києва недостатньо лише загальної обіцянки захисту.
Україні потрібно розуміти, які саме зобов’язання візьмуть на себе партнери, у яких випадках вони діятимуть і хто відповідатиме за виконання домовленостей.
Київ прагне отримати такі гарантії, які не дозволять Росії повторити напад після можливого припинення бойових дій.
Європа наполягає на власній участі в домовленостях
Берлінські переговори відбулися після зустрічі Трампа з Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном у Китаї.
У європейських столицях наголошують, що питання майбутньої безпеки не можна вирішувати без України та держав, які безпосередньо беруть участь у підтримці її оборони.
«Коаліція охочих» обговорює довгострокову військову допомогу, можливий контроль за майбутнім припиненням вогню та зобов’язання країн-партнерів у разі нового російського нападу.
Саме під час берлінської зустрічі виникли розбіжності щодо вартості підтримки України. Раніше Чехія Онлайн повідомляла, як Трамп розкритикував мільярдні військові витрати Європи, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пояснив необхідність допомоги Україні.
Яка роль Чехії в цих переговорах
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також брав участь у берлінській зустрічі лідерів «Коаліції охочих».
Для Праги обговорення важливе через майбутню систему європейської безпеки, роль НАТО та можливі зобов’язання союзників після завершення війни.
Раніше Чехія підтримувала участь європейських держав у мирному процесі. Водночас її уряд висловлював заперечення щодо окремих запропонованих механізмів спільного фінансування України.
Після зустрічі 19 листопада американські переговорники продовжили роботу над майбутніми гарантіями безпеки. Українська сторона наполягає, що ці домовленості мають бути конкретними й юридично зобов’язувальними.





