Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з європейськими лідерами різко поставив під сумнів подальше виділення мільярдів на військову допомогу Україні. Він запевняв співрозмовників, що Володимир Путін серйозно налаштований домовитися про мир. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відповів: Європа підтримує українську оборону саме для того, щоб переговори відбувалися з позиції сили.
Розмова відбулася у четвер, 19 листопада, під час зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні. Як повідомило видання «Політіко» (Politico) з посиланням на чотирьох європейських посадовців, знайомих зі змістом переговорів, американський президент несподівано долучився до обговорення телефоном.
Трамп телефонував із президентського літака після зустрічі з Путіним та головою Китаю Сі Цзіньпіном у Шеньчжені. Європейські лідери саме обговорювали подальшу підтримку України, гарантії безпеки та можливі умови завершення війни.
Трамп поставив під сумнів мільярдні витрати на Україну
За словами трьох співрозмовників «Політіко», американський президент рішуче висловив сумніви щодо продовження військової допомоги Києву коштом країн «Коаліції охочих».
Один із посадовців, який перебував у залі під час телефонної розмови, розповів, що Трамп наголошував на великій кількості загиблих у війні. На його думку, державам не варто продовжувати витрачати на неї величезні суми.
Водночас президент США заявив, що після особистих переговорів із Путіним переконався в готовності російського керівництва обговорювати мирну угоду.
Слова Трампа прозвучали в момент, коли європейські держави готували нові зобов’язання з підтримки України на 2027 рік.
Мерц пояснив, чому Європа не припинить допомогу
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) після переговорів наголосив, що фінансова й військова підтримка України необхідна для досягнення миру.
«Ми надаємо цю підтримку не для того, щоб продовжувати війну. Ми хочемо закінчити цю війну», — заявив канцлер.
За словами Мерца, допомога українській армії дозволяє вести мирні переговори з позиції сили. Без достатніх оборонних можливостей Україна опинилася б у значно слабшому становищі перед Росією.
За підсумками берлінської зустрічі європейські лідери підтвердили намір продовжувати військову та фінансову допомогу. Зокрема, учасники підтримали виконання зобов’язань союзників НАТО щодо надання Україні військового обладнання, допомоги та навчання на 70 мільярдів євро у 2026 році й щонайменше на порівнянному рівні у 2027-му.
Окремим пріоритетом залишається посилення української протиповітряної оборони, насамперед засобами перехоплення балістичних ракет.
Американські переговорники залишилися працювати з Європою
Попри критику Трампа, його представники Стів Віткофф (Steve Witkoff) і Джаред Кушнер (Jared Kushner) взяли участь у берлінських переговорах.
Віткофф пояснив, що президент США особисто доручив їм долучитися до роботи «Коаліції охочих» і докладати зусиль для завершення війни.
Європейські лідери водночас наполягають, що майбутню мирну угоду не можна укладати без України та європейських держав. Мерц застеріг від повторення ситуації, коли великі держави домовляються про долю інших країн без їхньої участі.
Учасники зустрічі підтримали подальші переговори за участю України, Росії, США та Європи. Також вони закликали Москву погодитися на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі на зимовий період.
Яку позицію займає Чехія
Серед учасників берлінської зустрічі був прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (Andrej Babiš).
Питання фінансування України залишається предметом суперечок і всередині Європейського Союзу. Раніше уряди Чехії та Словаччини відмовилися підтримати запропонований Мерцом механізм спільного фінансування допомоги Україні.
Як повідомляла Чехія Онлайн, Бабіш і словацький прем’єр Роберт Фіцо виступили проти участі своїх країн у новому спільному кредиті для України.
Водночас Прага підтримує участь Європи в мирних переговорах і збереження її впливу на майбутню систему безпеки.
Берлінська зустріч завершилася домовленістю учасників продовжувати підтримку української оборони та працювати над гарантіями безпеки. Розбіжності між Трампом і європейськими лідерами щодо подальших військових витрат залишилися.






