Близько 400 тисяч людей, за оцінкою організаторів, вийшли на протест у Празі, але польські аналітики вважають, що уряд Андрея Бабіша все одно має хороші шанси провести суперечливу реформу суспільного телебачення й радіо. Британська преса тим часом порівнює чеську ситуацію з проблемами незалежності медіа в сусідніх країнах, а німецькі оглядачі згадують події, коли чехи вже виходили на захист свого телебачення.
Суперечка почалася з обіцянки скасувати плату за суспільне мовлення — сьогодні це 205 крон щомісяця для звичайного домогосподарства, яке зобов’язане її сплачувати. Але урядовий законопроєкт передбачає ще й скорочення фінансування Чеського телебачення та Чеського радіо приблизно на 15%. Водночас обидва мовники мають перейти на кошти з державного бюджету.
Чехія Онлайн зіставила нове дослідження польського Центру східних досліджень, матеріали німецьких і британських журналістів та позицію європейських медійних організацій. У цих оцінках є спільна тривога за незалежність журналістів, але різні відповіді на питання, що тепер буде з чеською владою.
Польща: великий протест ще не означає політичної поразки уряду
17 листопада польський Центр східних досліджень (Ośrodek Studiów Wschodnich, OSW) опублікував аналіз політолога Кшиштофа Дембєца (Krzysztof Dębiec) під назвою «Чехія: найбільший протест від часів Оксамитової революції».
Його висновок доволі несподіваний на тлі фотографій переповненої Летенської рівнини: численність протесту не гарантує, що уряд відмовиться від свого законопроєкту.
OSW нагадує, що скасування телевізійних і радіозборів було передвиборчою обіцянкою партій нинішньої коаліції. Значна частина їхніх прихильників підтримує цю ідею. Уряд має більшість у Палаті депутатів, здатну за визначених конституцією умов подолати можливе президентське вето.
Натомість опозиція, за оцінкою польських аналітиків, залишається роздробленою. На акції протесту були представники різних політичних сил, однак жоден із них не став її центральною фігурою. Головним публічним опонентом уряду OSW називає президента Петра Павела, який не належить до жодної опозиційної партії.
Організатор демонстрацій Мікулаш Мінарж (Mikuláš Minář) також не планує переходити до партійної політики. Тому величезна громадська мобілізація поки не має очевидного політичного лідера, здатного перетворити її на єдину виборчу силу.
Польські дослідники припускають, що через опір Сенату й президента закон може набрати чинності не раніше другої половини 2027 року. Це прогноз OSW, а не затверджений законодавчий графік.
Водночас польські аналітики звертають увагу на ризик посилення залежності суспільних мовників від влади, якщо фінансування буде визначатися через державний бюджет. Як приклад вони наводять досвід Словаччини, де після скасування зборів змінилася система контролю за суспільним мовленням.
Німеччина: чехи вже захищали своє телебачення
Німецька Deutsche Welle розглядає протести в ширшому історичному контексті. У матеріалі від 13 листопада журналісти нагадали про кризу Чеського телебачення 2000–2001 років, коли працівники телекомпанії протестували проти політичного втручання, а громадяни підтримали їх на масових демонстраціях.
Для багатьох чехів незалежність суспільного мовлення після тих подій стала частиною уявлення про демократію. Політолог Масарикового університету Отто Айбл (Otto Eibl) пояснив DW, що нинішню реакцію громадськості посилили не тільки зміст реформи, а й конфронтаційна манера її просування та обмеження парламентських дебатів.
24 жовтня депутати проголосували за проходження законопроєкту в першому читанні о 4:36 ранку. Нічне засідання парламенту супроводжували протести в Празі. Час голосування згодом перетворився на частину назви великої демонстрації — «Летна проти 4:36».
Німецький суспільний мовник ARD звернув увагу на ще одну деталь протестів: чимало учасників прийшли в гостроверхих капелюшках, складених із газет. Так одягається Вечернічек (Večerníček) — персонаж, який десятиліттями з’являється перед вечірніми казками Чеського телебачення.
Для протестувальників дитячий телевізійний герой став символом суспільного мовлення, яке вони хочуть зберегти незалежним від політиків.
Британія: чи можна скасувати збори й залишити незалежне телебачення
Британська The Guardian дослідила суперечку через історії самих телевізійників. Серед співрозмовників видання — ведучий наукових програм Чеського телебачення Даніел Стах (Daniel Stach), який став одним із помітних учасників кампанії на підтримку суспільних медіа.
Журналістам видання він пояснив, що Чеське телебачення та Чеське радіо для багатьох людей є частиною історії й культури країни. Працівники обох установ 3 листопада провели одноденний страйк, під час якого змінили звичайну сітку мовлення.
Уряд Андрея Бабіша заперечує намір встановити політичний контроль над редакціями. Прем’єр наполягає, що реформа має зменшити витрати домогосподарств і зробити роботу мовників економнішою. Він також посилається на досвід європейських країн, у яких суспільне мовлення фінансують без звичайного абонентського збору.
The Guardian звертає увагу на суттєву різницю між такими моделями. У Фінляндії та Швеції замість колишніх зборів застосовують спеціальні обов’язкові платежі, призначені для суспільного мовлення. У Данії фінансування йде із загальних податків. Універсальної «скандинавської моделі», яку можна просто перенести до Чехії, немає.
Для чеської родини потенційне скасування платежу означає економію 150 крон на телебаченні та 55 крон на радіо щомісяця. Але для самих мовників початковий законопроєкт передбачає скорочення сукупного фінансування приблизно на 1,4 мільярда крон на рік, до близько 7,8 мільярда.
Що в цій суперечці вирішальне: бюджет чи політичні гарантії
Порівняння міжнародних оцінок показує дві різні площини конфлікту. Польські аналітики насамперед досліджують політичні можливості уряду й опозиції. Німецькі та британські журналісти більше уваги приділяють незалежності редакцій, історичному досвіду та наслідкам скорочення фінансування.
При цьому саме державне фінансування суспільного мовлення не робить його автоматично залежним від уряду. Вирішальними стають правила: хто встановлює обсяг грошей, чи можна його зменшити через невигідні для влади журналістські матеріали, на скільки років наперед гарантований бюджет і хто захищає редакційну самостійність.
Саме цих гарантій стосується Європейський акт про свободу медіа (European Media Freedom Act). Він вимагає, щоб фінансування суспільних мовників визначалося за прозорими й об’єктивними правилами, було достатнім, стабільним і передбачуваним.
Європейська мовна спілка (EBU) разом з іншими журналістськими та медійними організаціями закликала чеських законодавців переглянути положення, які можуть послабити фінансову стійкість та незалежність телебачення і радіо. 11 листопада свободу медіа в Чехії обговорювали також у Європейському парламенті.
Для чеських глядачів і слухачів найближчим часом правила оплати залишаються чинними. Чеський закон про телевізійні та радіозбори передбачає ті самі 150 і 55 крон. Законопроєкт про їх скасування пройшов лише перше читання.
16 листопада міністр культури Ото Клемпірж (Oto Klempíř) після переговорів із єврокомісаром Майклом Макгратом запропонував відкласти подальший розгляд реформи фінансування до початку парламентського обговорення чеського закону, який має забезпечити виконання Європейського акта про свободу медіа. Міністерство культури Чехії повідомило, що перше читання цього документа планують провести до кінця 2026 року.






