Один із двох старовинних розписів, знайдених у костелі на півночі Чехії, реставратори свідомо знову закрили фарбою. Йдеться про біблійну сцену Створення Адама і Єви, яка залишалася прихованою кілька століть. Поряд виявили іншу композицію — Страшний суд. Її вирішили залишити відкритою.
Незвичайну історію збереження пам’ятки описав Національний інститут пам’яток Чехії (Národní památkový ústav). Знахідку зробили в костелі Непорочного Зачаття Діви Марії у селі Горні-Ржасніце (Horní Řasnice) Ліберецького краю. Обидві композиції, найімовірніше, створені на початку XVII століття.
Рішення знову приховати одну з них пов’язане з відновленням старовинного вівтаря. Реставратори прагнули зберегти і знайдений живопис, і пізніше оформлення храму, яке складалося протягом століть.
За вівтарем шукали пошкодження, а знайшли біблійні сцени
Історія почалася з реставрації бічного вівтаря святого Яна Непомуцького. Роботи тривали у 2023–2025 роках. Коли вівтар забрали до майстерні, виникла можливість відремонтувати пошкоджену штукатурку на стінах, які він закривав.
У серпні 2024 року фахівці провели попереднє дослідження старих шарів штукатурки. Під пізнішим оздобленням виявили ознаки давнього живопису.
Навесні 2025 року дослідження розширили. Реставратор та історик мистецтва Їржі Блага (Jiří Bláha) відкрив два великі овальні медальйони по обидва боки арки, яка відділяє головну частину костелу від вівтарного простору.
На правій стороні виявилася сцена Створення Адама і Єви. На лівій — Страшний суд із Христом та воскреслими людьми. Обидві композиції оточували орнаментальні рамки, характерні для пізнього Ренесансу.
Це було особливо цікаве відкриття для храму, інтер’єр якого сьогодні переважно зберігає оздоблення початку XX століття. Під фарбою 1911 року вціліли зображення, створені приблизно на три століття раніше.
Чотириста років історії на одній стіні
Найстаріша частина костелу походить із другої половини XIII століття. За наступні століття будівлю неодноразово перебудовували, змінювали вікна, склепіння та внутрішнє оформлення.
Самі знайдені розписи значно молодші за середньовічні стіни. Національний інститут пам’яток датує їх приблизно початком XVII століття. Місцеве товариство, яке опікується храмом, допускає, що живопис міг виникнути наприкінці XVI століття.
Для сцени Створення дослідники знайшли можливий художній взірець — гравюру Йоганна Саделера (Johann Sadeler), виконану за малюнком фламандського художника Мартена де Воса (Maerten de Vos). Це допомагає зрозуміти, звідки могли походити образи та композиція настінної картини.
Збереглися розписи не повністю. Пізніші перебудови пошкодили обидва зображення, особливо Страшний суд. Від давньої сцени залишилися фрагменти, які реставратори очистили й дослідили.
Чому Створення Адама і Єви знову закрили фарбою
Відкриття поставило перед реставраторами незвичне питання. На стіні з’явився цінний розпис, але перед ним протягом тривалого часу стояв бічний вівтар святого Яна Непомуцького, який саме відновлювали в майстерні.
Щоб повністю показати давню картину, довелося б змінити історичне розташування вівтаря. Фахівці обрали інше рішення: зберегти зображення під захисним шаром і повернути вівтар на його місце.
Спочатку розпис Створення Адама і Єви ретельно задокументували. Потім закріпили його поверхню, щоб зберегти старовинну фарбу. Після цього композицію покрили тонким шаром слабкозв’язаної мінеральної фарби, а зверху відновили синє штрихування, яке поєднується з навколишнім оздобленням костелу.
Тобто старовинне зображення залишилося на стіні. Його не збивали разом зі штукатуркою і не замінювали новою картиною. Тепер воно перебуває під пізнішим декоративним шаром, а перед ним знову стоїть відреставрований вівтар.
Зі Страшним судом учинили інакше. Цей медальйон залишили відкритим, хоча він значно пошкоджений. Так у тому самому храмі можна побачити два різні способи збереження старовинного живопису.
Подібні рішення виникають і під час відновлення інших пам’яток Чехії. Як пояснюється в матеріалі про захист історичних будівель і старовинного оздоблення, ремонт цінної споруди має враховувати не лише її зовнішній вигляд, а й збережені архітектурні та художні елементи.
Понад мільйон крон на вівтар: яку роль відіграли мешканці села
За цією історією стоять роки роботи місцевого товариства з відновлення костелу (Spolek pro obnovu kostela v Horní Řasnici).
Товариство поступово збирає кошти, організовує культурні заходи й разом із громадою допомагає відновлювати окремі частини старої будівлі. Раніше тут уже ремонтували дах, вікна, головний вівтар та інші елементи храму.
За даними самого товариства, реставрацію бічного вівтаря завершили 30 червня 2025 року. Над ним у три етапи працювала майстерня Томаша Барти (Tomáš Bárta) з міста Горжице (Hořice).
Відновлення коштувало понад 1,12 мільйона крон. Більшу частину витрат покрили дотації Ліберецького краю та підтримка фонду. Ще понад 361 тисячу крон товариство сплатило зі свого бюджету — це приблизно третина загальної вартості реставрації.
Саме багаторічна робота над відновленням вівтаря створила можливість дослідити стіни, які раніше залишалися за ним. Невелика сільська громада допомогла відкрити живопис, про існування якого в костелі тривалий час не знали.
У 2026 році знахідка в Горні-Ржасніце потрапила до фіналу чеської премії за збереження культурної спадщини «Патримоніум про футуро» (Patrimonium pro futuro) в категорії відкриттів.
Сьогодні історію обох розписів можна побачити на інформаційних стендах у костелі. Місцеве товариство також підготувало друковану брошуру з матеріалами дослідження. Вона дозволяє роздивитися й ту композицію Створення Адама і Єви, яка після реставрації знову опинилася під шаром фарби.
