У чеському Дечині просто в руслі Лаби лежить камінь із написом, який звучить майже як попередження з минулого: «Wenn du mich siehst, dann weine» — «Побачиш мене — плач». Більшу частину часу його омиває річка, а під час низької води старі написи та дати стають добре помітними.
Це знаменитий Hladový kámen — «камінь голоду», одна з найцікавіших гідрологічних пам’яток Центральної Європи. Він розташований біля лівого берега Лаби під Тиршовим мостом у Дечині.
Цього літа історія знову звучить особливо актуально. За даними Чеського гідрометеорологічного інституту, 30 липня 2026 року рівень Лаби в Дечині опускався до 79–86 см. Офіційною межею гідрологічної посухи для цієї станції є 100 см.

Навіщо люди писали на камені «Побачиш мене — плач»
Камінь не був містичним пророцтвом. Для людей минулих століть його поява означала цілком реальні проблеми.
Низький рівень Лаби свідчив про тривалу посуху. Вона могла знищувати врожай, піднімати ціни на продукти й одночасно паралізувати річкове судноплавство. Люди, які заробляли перевезенням вантажів і сплавом по Лабі, залишалися без роботи.
У Дечині нестача води впливала навіть на постачання солі, оскільки частину товарів перевозили саме річкою. Тому для людини кількасот років тому поява великого каменя з води справді могла означати початок важких місяців.
Офіційний туристичний портал Дечина описує Hladový kámen як нагадування про часи, коли одночасно бракувало води, врожаю та джерел заробітку для людей, пов’язаних із річкою.

На камені залишили десятки дат
Люди не просто писали на скелі окремі фрази. У різні роки вони вирізали на ній дати та лінії, що показували, наскільки низько опускалася Лаба.
Чеський гідрометеорологічний інститут нараховує на знаменитому камені близько 30 різних рівнів мінімальної води. Найвідомішою старою позначкою є 1616 рік, а дослідникам вдалося розпізнати також слід надзвичайно низької води 1536 року.
Серед інших років на камені та пов’язаних із ним позначках фігурують 1746, 1790, 1842, 1868, 1904, 1921, 1934 та 1947 роки.
Науковці перевірили, наскільки цим старим міткам можна довіряти. Порівняння з регулярними вимірюваннями рівня Лаби, які в Дечині ведуть із 1851 року, показало дивовижну точність: для більшості старих позначок різниця становила лише кілька сантиметрів.
Напис «Побачиш мене — плач» не походить із 1616 року
У соцмережах часто поширюють фотографію каменя з твердженням, що фразу «Побачиш мене — плач» нібито вирізали ще у 1616 році.
Насправді 1616 — це одна зі старих позначок низької води. Сам знаменитий німецький напис з’явився приблизно через три століття.
Дослідження фахівців Чеського гідрометеорологічного інституту та Водогосподарського науково-дослідного інституту пов’язує його з Францом Маєром, який залишав на камені позначки у 1904, 1911 і 1921 роках.
Біля 1904 року з’явилася фраза:
Wenn du mich siehst, dann weine.
«Побачиш мене — плач».
На камені є навіть значно оптимістичніша чеська відповідь, залишена пізніше: «Neplač holka, nenaříkej, když je sucho, pole stříkej» — приблизно «Не плач, дівчино, не нарікай: коли сухо — поле поливай».

У Лабі таких каменів близько 40
Дечинський Hungerstein — не єдиний. За даними ČHMÚ, лише на ділянці Лаби між Техловіце та Грженско досі знаходиться близько 40 «каменів голоду».
Подібна традиція існувала й уздовж Рейну та Мозеля. Багато таких об’єктів у Західній Європі зникли після перебудови берегів, будівництва дамб і регулювання русел.
Саме тому чеський камінь має особливу цінність. ČHMÚ називає його, ймовірно, найважливішою європейською пам’яткою такого типу. Порівнянний за віком об’єкт зберігся в німецькій Пірні.
Чи означає поява каменя, що нас знову чекає голод
Сьогодні значення Hungerstein зовсім інше, ніж кількасот років тому. Сучасне сільське господарство, міжнародна торгівля, водосховища та транспортна система значно зменшили залежність конкретного міста від рівня однієї річки.
До того ж сама Лаба змінилася. Після регулювання русла та будівництва Влтавського каскаду камінь може з’являтися частіше, ніж у минулому. Туристичний портал Дечина зазначає, що нині частини скелі в середньому можна побачити приблизно 126 днів протягом звичайного гідрологічного року.
Але посуха залишається реальною економічною проблемою. Чехія Онлайн у липні писала про нестачу сіна та кормів для худоби в Чехії через суху погоду 2026 року.
Тому старий камінь сьогодні не передбачає голод. Він показує дещо інше: люди на берегах європейських річок спостерігали та документували сильні посухи задовго до появи сучасних метеостанцій.
Вчені перетворили камінь на джерело кліматичних даних
У 2015 році фахівці детально виміряли його старі позначки, а у 2018 році ČHMÚ разом із фахівцями VR3D створив точну цифрову 3D-модель Hungerstein.
Дослідження, опубліковане в науковому журналі Climate of the Past, підтвердило: частина вирізаних на каменях ліній справді фіксує реальні історичні мінімуми рівня води. Для кліматологів і гідрологів це дозволяє заглянути значно далі в минуле, ніж дозволяє історія регулярних інструментальних вимірювань.
Тож моторошний напис під мостом у Дечині сьогодні є не стільки передвісником біди, скільки унікальним архівом посух, який Лаба зберігала просто під водою протягом століть.



