Туреччина почала обмежувати прохід частини торговельних суден, що прямують у Чорне море, на тлі дедалі більшої кількості атак на цивільні кораблі. Особливу увагу турецькі органи приділяють суднам, кінцевим пунктом яких є російський Новоросійськ — один із головних портів Росії для експорту нафти та зерна.
За даними Bloomberg, деякі кораблі, що прямують до Новоросійська, останнім часом або не отримують дозволу на проходження через Дарданелли, або змушені значно довше чекати на рішення турецької сторони.
Офіційного пояснення нової практики Анкара поки не надала.
Туреччина почала затримувати частину суден
Йдеться не про повне закриття проток і не про припинення торговельного судноплавства до Чорного моря.
За інформацією джерел Bloomberg, турецька влада стала жорсткіше розглядати заявки окремих торговельних суден, особливо тих, які прямують до російського порту Новоросійськ.
Частині кораблів дозволи на прохід не видають одразу, інші проходять тривалішу перевірку.
Водночас судна, які прямували до портів Болгарії та самої Туреччини, у суботу продовжували проходити протоками.
Тобто наразі мова йде саме про вибіркове посилення контролю, а не про блокаду Чорного моря.
Чому Туреччина втрутилася саме зараз
Причиною стало різке погіршення безпекової ситуації у Чорному морі.
Останнім часом дедалі частіше під атаки безпілотників та інших засобів ураження потрапляють не тільки військові цілі, а й торговельні кораблі.
Цього тижня дрони атакували два судна турецького походження. Кілька членів екіпажів отримали поранення, серед них були громадяни Туреччини.
Після цього Анкара звернулася одночасно до Росії та України з вимогою вжити конкретних заходів, які мають гарантувати безпечне цивільне судноплавство.
Чому Новоросійськ такий важливий
Новоросійськ — один із ключових російських портів на Чорному морі.
Через нього проходять великі обсяги експорту нафти, нафтопродуктів та зерна. Тому будь-яке уповільнення руху суден у цьому напрямку може мати наслідки далеко за межами Росії чи Туреччини.
Якщо кораблі змушені довше чекати дозволів, це означає додаткові витрати для судновласників, затримки поставок та можливе подорожчання перевезень.
Дарданелли — лише перша частина шляху до Чорного моря
Географічно Дарданелли не виходять безпосередньо в Чорне море.
Судно, яке йде із Середземного моря до Чорного, спочатку проходить Дарданелли з Егейського моря до Мармурового, а потім — Босфор, який уже веде безпосередньо до Чорного моря.
Обидві протоки контролює Туреччина, що робить країну критично важливим гравцем для всього чорноморського судноплавства.
Проблема вже виходить далеко за межі війни
Небезпека для торговельного флоту стає дедалі більшою проблемою для Анкари.
Туреччина підтримує відносини і з Україною, і з Росією та протягом війни намагалася зберігати Чорне море відкритим для цивільної торгівлі.
Однак коли удари починають зачіпати турецькі кораблі та громадян Туреччини, внутрішньополітичний тиск на уряд зростає.
Саме тому нинішні обмеження можна розглядати як сигнал обом сторонам: Анкара не готова миритися з перетворенням основних морських торговельних маршрутів на постійну зону бойових дій.
Під ударом може опинитися торгівля нафтою
Особливо чутливим є питання російської нафти.
Новоросійськ відіграє ключову роль у чорноморському нафтовому експорті, а судна з цього регіону надалі прямують через Босфор, Мармурове море та Дарданелли до Середземномор’я.
Навіть невеликі затримки великої кількості танкерів можуть створювати черги та збільшувати вартість морської логістики.
Ситуацію ускладнює те, що світовий нафтовий ринок і без того перебуває під тиском через війну в Ірані та обмеження руху через Ормузьку протоку.
Ціни на зерно також під загрозою
Чорноморський регіон є одним із найважливіших центрів світового експорту зерна.
Через порти Росії, України, Румунії та Болгарії на міжнародні ринки відправляються мільйони тонн пшениці, кукурудзи та інших культур.
Побоювання щодо безпеки судноплавства вже позначилися на ринку: у липні ціни на пшеницю піднімалися до найвищого рівня приблизно за два роки.
Якщо страхові компанії почнуть вважати Чорне море ще небезпечнішим регіоном, страхування суден подорожчає. Ці витрати зрештою можуть бути закладені у кінцеву вартість зерна.
Туреччина має унікальний важіль
Контроль над Дарданеллами та Босфором дає Туреччині особливий вплив на регіон.
Через ці дві протоки проходить фактично весь морський шлях між Чорним і Середземним морями.
Водночас правила для військових та торговельних кораблів відрізняються. Після початку повномасштабної війни Туреччина вже використала положення Конвенції Монтре, щоб суттєво обмежити рух військових кораблів через протоки.
Нинішня ситуація стосується торговельних суден і, за наявною інформацією, має значно більш вибірковий характер.
Атаки вже змінили ситуацію у Чорному морі
За роки війни баланс сил у регіоні суттєво змінився.
Українські морські дрони та ракети неодноразово атакували кораблі Чорноморського флоту Росії, через що значну частину російських військових суден довелося передислокувати з окупованого Севастополя.
Частина кораблів була переведена саме до Новоросійська.
Czechia Online раніше повідомляла, що у Новоросійську українська операція вже була спрямована навіть проти російського підводного човна, який до цього перевели туди через небезпеку атак у Криму.
Чи може Туреччина повністю перекрити рух
З нинішньої інформації такого висновку робити не можна.
У суботу судна, які прямували до турецьких та болгарських портів, продовжували проходити протоками.
Не повідомляється і про загальну заборону на рух кораблів до Росії.
Наразі схема виглядає інакше: окремі судна перевіряють довше, а частина кораблів, що прямує до Новоросійська, стикається з проблемами при отриманні дозволу.
Однак якщо атаки на торговельні судна продовжаться, Туреччина може зіткнутися з необхідністю вводити ще жорсткіші заходи безпеки.
Чому це важливо для всієї Європи
Чорне море — це не локальний торговельний маршрут.
Через нього проходять енергоресурси, зерно, метали та інші товари, від яких залежать європейські й світові ринки.
Будь-яке тривале порушення руху через турецькі протоки потенційно може позначитися на вартості перевезень, сировини та продовольства.
Тому рішення Анкари уважно відстежуватимуть не лише у Москві та Києві, а й у Брюсселі, на світових товарних біржах та у найбільших судноплавних компаніях.
Поки Туреччина не закриває шлях до Чорного моря, але її терпіння щодо атак на цивільні кораблі очевидно закінчується — і вперше це починає безпосередньо впливати на рух суден у напрямку одного з головних російських портів.



