Європа дедалі глибше занурюється у «сіру зону» між війною і миром. Останні тижні на континенті різко побільшало повідомлень про невідомі безпілотники, які з’являються над аеропортами, військовими об’єктами й критичною інфраструктурою, змушуючи зупиняти польоти та оголошувати тривоги.
Як пише The Wall Street Journal, за цими подіями європейські лідери дедалі частіше бачать слід Росії.
Три дрон-вторгнення щодня — лише в Німеччині
За внутрішніми підрахунками німецької влади, щодня у країні фіксують у середньому три вторгнення дронів — над оборонними об’єктами, підприємствами військової промисловості й транспортними вузлами.
Це — частина більш масштабної хвилі гібридних атак, у яких Захід підозрює Росію. До неї входять кібератаки, кампанії дезінформації, диверсії та політичний тиск.
Для Москви, яка загрузла у війні проти України, прямий збройний конфлікт із НАТО наразі неможливий. Тому Кремль, а також інші опоненти Заходу — Китай, Іран і Північна Корея — все частіше обирають методи “сірої війни”, де дія ведеться приховано, без відкритого оголошення бою.
«Вони ховаються за запереченням, порушують суверенітет, здійснюють диверсії й навіть убивства — але без наслідків у вигляді воєнної відповіді», — каже колишній співробітник ЦРУ Дейв Піттс.
Вибухи, диверсії, пошкоджені кабелі
Дронові атаки стали логічним продовженням торішніх інцидентів у європейських водах, коли невідомі судна пошкоджували підводні кабелі та трубопроводи. Хоча офіційного зв’язку з Москвою не доведено, більшість європейських спецслужб підозрюють російські та китайські судна.
Після цього НАТО розпочало місію Baltic Guardian (“Балтійський вартовий”), і нових пошкоджень поки не фіксували.
Однак підозрілі вибухи, пожежі та аварії продовжують виникати — від складів і торгових центрів до об’єктів, що належать високопосадовцям або військовим структурам.
Кілька осіб по всій Європі вже заарештовано й засуджено за шпигунство та диверсії на користь Росії.
Кремль заперечує, але кіберсліди залишаються
Москва традиційно заперечує будь-яку причетність до шпигунських або диверсійних дій.
Втім, у липні Велика Британія офіційно звинуватила російську військову розвідку у використанні шкідливого ПЗ для кібершпигунства. Подібні заяви пролунали і від інших європейських урядів.
Одночасно фіксується сплеск інформаційних маніпуляцій. За даними аналітичного підрозділу компанії Alphabet, кількість проросійських “суб’єктів впливу” у європейському сегменті мережі зросла після нещодавніх інцидентів із безпілотниками в Польщі. Вони поширюють наративи про «слабкість Європи» та «миротворчу» роль Росії.
Реакція країн ЄС: спільні дії проти невидимого ворога
Після серії інцидентів із дронами над військовими базами в Бельгії міністр оборони Тео Франкен заявив, що деякі апарати навмисно знімали інфраструктуру.
«Це шпигунство, ймовірно організоване професійними операторами від імені держав, зокрема Росії», — сказав він.
Німеччина вже відправила до Бельгії спеціальний підрозділ із боротьби з безпілотниками.
Подібну місію Берлін проводив у жовтні в Данії під час саміту ЄС, після появи численних дронів над Копенгагеном.
Німецький міністр оборони Борис Пісторіус вважає, що хвиля вторгнень може бути відповіддю Москви на ініціативу використати заморожені російські активи — більшість з яких зберігаються у бельгійському депозитарії — для фінансування української армії.
Рекордні показники у Німеччині
Німецьке агентство безпеки повітряного руху повідомило: лише до вересня 2025 року зафіксовано 172 випадкипояви дронів у забороненому повітряному просторі — більше, ніж за будь-який повний рік із 2019-го.
Федеральна поліція (BKA) зафіксувала ще тисячі інцидентів, від аматорських польотів до групових вильотів із десятка дронів — що може свідчити про участь державних структур.
У секретному звіті BKA «Зброя злочину: дрон» зазначено, що порушення трапляються поблизу військових баз, оборонних заводів та аеропортів. Звіти тепер оновлюють кожні два тижні.
У середньому — три інциденти щодня.
Невидима небезпека над Європою
Більшість дронів не становлять безпосередньої загрози, але поблизу аеропортів вони можуть бути смертельно небезпечними.
Пілот Моріц Бюргер розповів WSJ, як ледь уникнув зіткнення з безпілотником під час підльоту до Цюриха:
«Навіть невеликий дрон може пробити лобове скло кабіни або паливний бак — на відміну від птаха, який лише деформує корпус».
Європейські уряди поки що не мають єдиної стратегії боротьби з цією загрозою.
Виявити повільний апарат на низькій висоті складно — звичайні радари його «не бачать». Потрібні комплексні системи з відео-, радіо- та акустичними сенсорами.
Проте неясно, хто має фінансувати їхнє розгортання: поліція, аеропорти чи військові.
Гібридна війна триває
За словами експертів із безпеки, Європа зараз перебуває у тривалому стані напіввійни.
«Фактично держава не контролює свій повітряний простір. Це — небезпечна зона між миром і війною», — попереджає аналітик Крістіан Меллінг.
Хоча НАТО заявляє, що більшість дронових вторгнень вдається перехоплювати, гібридні загрози залишаються.
The Economist раніше писав, що Володимир Путін прагне розхитати НАТО зсередини, використовуючи «сіру війну» — дешеву, суперечливу й обережну за масштабом.
Та якщо Альянс не знайде способу реагувати, «одного дня може статися щось значно небезпечніше».
