Посеред Аравійської пустелі колись були прісноводні озера. Але коли археологи дослідили 125 ділянок, серед яких 55 зберегли сліди давніх водойм, вони не знайшли жодного кам’яного знаряддя. Чому люди не залишили тут помітних слідів своїх стоянок, хоча мали доступ до води? Міжнародна команда за участю вчених із Чехії знайшла пояснення: у цій частині пустелі бракувало каменю, придатного для виготовлення інструментів.
Результати дослідження опублікували 28 жовтня 2026 року в науковому журналі «Нейчер» (Nature). Наступного дня про відкриття повідомила Академія наук Чехії. Науковці з Чехії, Австрії, Португалії, Великої Британії, США та Оману досліджували, як давні люди обирали місця для життя в посушливих районах.
Головна загадка виникла в пустелі Руб-ель-Халі (Rub al-Khali), яка простягається через кілька країн Аравійського півострова. Сьогодні тут величезні піщані дюни, але десятки тисяч років тому клімат був значно вологішим. Мусонні дощі наповнювали озера, росли трави, а місцевість ставала придатнішою для життя.
Проте дослідники виявили разючу відмінність: на краях пустелі давні люди залишили кам’яні знаряддя, а в обстеженій центральній частині, де також існували озера, таких знахідок не було.
Чому вода не допомагала людям залишатися біля озер
У кам’яну добу хороший камінь був життєво необхідною сировиною. Із нього виготовляли гострі інструменти для обробки їжі, шкур і деревини. Знаряддя ламалися, затуплювалися, і їх потрібно було замінювати або загострювати.
Підходив для цього далеко не кожен камінь. Потрібні були породи, які можна розколювати на гострі уламки, зокрема кремінь.
Саме тут і виникала проблема для мешканців давньої Аравії. Вода в центральних районах пустелі з’являлася під час вологих кліматичних періодів, а родовища придатного каменю залишалися переважно на її краях. Усередині пустелі ці породи були приховані під товстим шаром піску та солончаків.
У дослідженій частині Руб-ель-Халі відстань до відомих джерел відповідної сировини перевищувала 200 кілометрів. Постійно забезпечувати поселення кам’яними інструментами за таких умов було надзвичайно складно.
Експедиція пройшла приблизно 1500 кілометрів через пустелю в Саудівській Аравії. Вчені досліджували місця давніх озер, знаходили залишки прісноводних молюсків та інші ознаки колишніх водойм. Але кам’яних виробів, які залишаються після діяльності людей, на обстеженому маршруті не виявили.
Перший автор наукової роботи Рудольф Дельмур (Rudolf Dellmour) із Віденського університету образно назвав воду без придатного каменю глухим кутом для давніх мешканців пустелі.
Що відкрила чеська експедиція в Омані
Чеські археологи вже кілька років досліджують південь Аравійського півострова. Експедицію АРДУК (ARDUQ) в Омані очолює Роман Гарба (Roman Garba) з Археологічного інституту Академії наук Чехії.
Дослідники вивчали місця, де давні люди виготовляли кам’яні інструменти, і території, де придатної сировини не було. Завдяки цим спостереженням міжнародна команда змогла зіставити розташування археологічних пам’яток із геологією місцевості.
Науковці використали дані про 301 місце знахідок кам’яних знарядь в Омані, щоб перевірити створену ними модель. Вона враховує дві речі одночасно: де в минулому була прісна вода і де на поверхні можна було знайти камінь для інструментів.
Результат виявився промовистим. За розрахунками вчених, на Аравійському півострові приблизно 57% територій, що відповідали їхнім критеріям доступності води, лежать на породах без придатної для обробки кам’яної сировини. Тобто великі площі, які раніше могли вважати придатними для заселення завдяки воді, мали серйозне обмеження.
Як відкриття допоможе шукати давні поселення
Раніше під час реконструкції шляхів розселення давніх людей науковці часто приділяли головну увагу клімату, річкам та озерам. Нове дослідження показує, що такий підхід може перебільшувати територію, де люди кам’яної доби могли жити постійно.
Команда створила комп’ютерну модель, яку можна застосовувати до інших пустельних регіонів. Для цього потрібні карти давніх джерел води та геологічних порід. Програма допомагає визначати райони з вищою ймовірністю тривалого проживання людей, залежних від кам’яних інструментів.
Повну наукову роботу про роль каменю та води опублікували у відкритому доступі. Дані й програмний код дослідники також зробили доступними іншим науковцям.
Цікаво, що дослідження кам’яних знарядь доступне навіть чеським школярам. У програмі Академії наук «Відкрита наука» старшокласники можуть долучитися до вивчення того, де давні люди знаходили камінь, як виготовляли з нього інструменти та переносили сировину на великі відстані. Заявки на стажування 2027 року приймають до 30 листопада.
