Озеро Балатон в Угорщині переживає один із найсухіших періодів за останні десятиліття. Вода відступає від берегів, а її рівень восени 2026 року майже досяг історичного мінімуму. Угорські вчені попереджають, що за несприятливого кліматичного сценарію до кінця століття звичне озеро може перетворитися на три окремі водойми.
Такий розвиток подій описали дослідники у науковій праці про майбутнє Балатону. Її результати в жовтні 2026 року на конференції в Тігані представив інженер-гідролог Бенце Фюлеп (Fülöp Bence).
Балатон — найбільше озеро Центральної Європи та один із найпопулярніших курортних регіонів Угорщини. Його довжина становить приблизно 78 кілометрів, а середня глибина — лише близько трьох метрів. Через це навіть порівняно невелике зниження рівня води помітно змінює берегову лінію.
Як одне озеро може перетворитися на три
Науковці змоделювали різні сценарії зміни клімату до кінця XXI століття. Вони врахували підвищення температури, кількість опадів, випаровування та можливість штучно поповнювати запаси води.
Найбільші зміни можливі за сценарію високих викидів парникових газів, якщо посухи посилюватимуться, а додаткову воду до озера не подаватимуть.
На одній із моделей учені показали, як виглядатиме Балатон за екстремального зниження рівня води приблизно на два метри відносно прийнятої водомірної позначки. Значна частина мілководдя опиниться на суші, а глибші ділянки утворять три відокремлені водойми.
Це можливий сценарій за визначених умов, а не прогноз того, що Балатон обов’язково розділиться на три частини.
За більш сприятливого розвитку кліматичних змін озеро може зберегти свої нинішні обриси до кінця століття. Однак навіть тоді науковці очікують періодів дуже низького рівня води.
Рівень Балатону наблизився до історичного мінімуму
Нинішня ситуація вже змушує угорських фахівців говорити про майбутнє водойми. Лише від середини червня до 27 серпня 2026 року рівень Балатону знизився на 34 сантиметри — із 77 до 43 сантиметрів за водомірною шкалою.
На початку жовтня показник опустився до 29 сантиметрів. Це лише на шість сантиметрів вище історичного мінімуму жовтня 2003 року, коли водомір показував 23 сантиметри.
На початку листопада ситуація дещо покращилася. Станом на 5 листопада середній рівень води становив приблизно 32 сантиметри.
Важливо: ці 32 сантиметри — показник відносно нульової позначки водомірної шкали, а не фактична глибина всього озера. На значній частині Балатону вода й далі має глибину кілька метрів.
Чому зимові дощі вже не рятують озеро
Зазвичай протягом осені та зими Балатон поповнює запаси води, які втрачає влітку. Але останніми роками ця природна рівновага дедалі частіше порушується.
Кліматолог Петер Сабо (Szabó Péter) з Будапештського університету імені Лоранда Етвеша у своєму аналізі від 3 листопада пояснив, що підвищення температури збільшує випаровування не лише з поверхні озера, а й із ґрунту та рослин на всій території його водозбору.
У результаті навіть звичайної за кількістю опадів зими може не вистачити, щоб відновити запаси після посушливого літа.
Із 26 років, які дослідив кліматолог починаючи з 2000-го, у 16 річний кліматичний водний баланс території був від’ємним. Тобто втрати вологи перевищували її надходження.
Особливо складною стала зима 2025–2026 років. На території водозбору Балатону випало на 26% менше опадів, ніж зазвичай. А накопичений дефіцит опадів із 2021 року до весни 2026-го наблизився до 500 міліметрів.
Чи можна врятувати Балатон
Одним із можливих рішень учені називають штучне поповнення озера водою з інших річкових басейнів.
Серед потенційних джерел розглядають річки Раба, Дунай, Мура та Драва. Але для такого проєкту знадобилися б складні інженерні споруди, а забір води міг би вплинути на природу сусідніх територій.
За оцінками авторів дослідження, після 2040 року під час багаторічних посух періодичне поповнення води може стати необхідним для збереження звичного використання Балатону.
Водночас навіть штучне поповнення не усуне природних коливань рівня води. Тому фахівці радять уже зараз пристосовувати прибережну інфраструктуру до таких змін.
Що це означає для туристів
Балатон залишається популярним місцем відпочинку. Проте його невелика глибина робить курортні береги особливо чутливими до тривалих посух.
Насамперед обміління може впливати на пляжі, причали, невеликі порти та судноплавство. У місцях із пологим дном вода здатна відступати на помітну відстань навіть після зниження рівня на кілька десятків сантиметрів.
Подібні наслідки посухи добре видно і в Чехії. У жовтні на дні Врановського водосховища знову з’явилися залишки села, затопленого понад 90 років тому. Через дефіцит опадів обміліли й інші чеські водойми.
Для Балатону найближче важливе випробування — зимове поповнення водних запасів. Від кількості опадів протягом наступних місяців значною мірою залежатиме стан озера на початку туристичного сезону 2027 року.
