Уряд Петра Фіали добре впорався з початковим прийняттям українських біженців після російського вторгнення, однак не зміг забезпечити їм довгострокову підтримку. До такого висновку прийшли представники Центру інтеграції іноземців (CIC), Об’єднання з інтеграції та міграції (SIMI) та Організації допомоги біженцям (OPU).
У 2022 році до Чехії втекло від війни близько 470 тисяч українців. На кінець березня цього року в країні перебувало приблизно 365 тисяч українських біженців з тимчасовим захистом.
Директор SIMI Магда Фальтова відзначила швидку реакцію влади:
“Уряд оперативно відреагував, залучив кризові центри та створив крайові реєстраційні центри. Кабінет добре комунікував як з громадськістю, так і з біженцями. Це вважаю принциповим політичним і передусім людським жестом, який мобілізував суспільство”, – зазначила Фальтова.
Керівник OPU Мартін Розумек додав:
“Організація допомоги біженцям вважає за потрібне похвалити уряд за принципово доброзичливе прийняття українських біженців, що разом із зусиллями міст, громад, десятків неурядових організацій та тисяч волонтерів дозволило добре впоратися з цією абсолютно безпрецедентною ситуацією.”
Директор CIC Анна Марія Вінаржіцька також назвала ефективними початкові кроки уряду.
“На жаль, ми спостерігаємо нездатність забезпечити довгострокову та стійку інтеграцію українських біженців у чеське суспільство як його частини, а не лише як дешевої робочої сили”, – заявила вона.
За словами Фальтової, не вдалося включити біженців до системи соціальних виплат, не вдається захистити їх від експлуатації та зловживань на ринку праці. Великою проблемою залишається недоступність житла. Розумек також зазначив, що держава не здатна включити літніх людей, хворих чи людей з інвалідністю до звичайної системи державної підтримки та соціальних послуг.
Представники організацій незадоволені загальною міграційною та інтеграційною політикою нинішнього уряду. Програмна заява уряду щодо міграції була дуже стриманою і, крім безпекових аспектів, згадувала відмову від біженських квот у час, коли ця тема вже була неактуальною навіть на європейському рівні.
Кабінету не вдалося схвалити принципову новелу закону про перебування іноземців, яка запроваджує діджиталізацію розгляду заяв про перебування та візи. Законопроєкт досі перебуває на першому читанні в Посольській палаті.
