Українець, який 24 лютого 2022 року перебував у Німеччині, виграв суд проти Міністерства внутрішніх справ Чехії. Чоловікові відмовили у прийнятті заяви на тимчасовий захист. Одним з аргументів МВС стали його неодноразові добровільні поїздки до України під час війни. Але суд визнав такі дії міністерства незаконними.
Міський суд Праги 31 серпня 2026 року ухвалив рішення у справі № 1 A 29/2026-20. Воно набрало законної сили 22 вересня, а 23 жовтня повний текст став доступним у судовому реєстрі.
У цій історії вирішальними виявилися кілька дат у паспорті. 23 лютого 2022 року, за день до повномасштабного російського вторгнення, чоловік автомобілем перетнув українсько-польський кордон. Наступного дня він перебував у Німеччині. А вже 27 лютого повернувся в Україну.
Чому МВС вважало поїздки до України підставою для відмови
1 липня 2026 року українець подав заяву на тимчасовий захист у Чехії. Міністерство її повернуло, пояснивши, що чоловік не відповідає умовам надання захисту, адже на момент початку вторгнення перебував за межами України.
У суді МВС навело ще один аргумент. Чоловік й раніше подорожував європейськими країнами, а після початку війни неодноразово повертався на батьківщину. На думку міністерства, добровільні повернення суперечили його твердженням про небезпеку для життя та здоров’я в Україні.
Відомство також наполягало, що тимчасовий захист призначений для людей, які залишили Україну через російське вторгнення. Тому перебування заявника за кордоном безпосередньо перед початком війни МВС вважало істотною обставиною.
Суд не погодився з таким підходом.
Що насправді має значення для тимчасового захисту
Судді звернули увагу на різницю між короткочасною поїздкою та постійним проживанням за кордоном. Сам факт перетину кордону ще не показує, де людина жила до початку війни.
У випадку цього українця поїздки відбувалися в межах безвізового режиму. За встановленими обставинами, він не отримував тимчасового захисту в іншій країні ЄС і раніше не мав чинної візи чи дозволу на проживання.
Суд наголосив, що потрібно з’ясувати, де було справжнє місце проживання чоловіка, де він мав житло та основні життєві зв’язки. Його повернення в Україну після поїздок до Європи може, навпаки, свідчити про те, що саме там залишався центр його життя.
Окремо суд відхилив твердження МВС про те, що добровільні поїздки в Україну ставлять під сумнів небезпеку через війну. Можливість тимчасово повернутися додому не дорівнює можливості безпечно й остаточно відновити там своє життя.
Для цієї справи важливо й те, що чоловік повернувся в Україну 27 лютого 2022 року, коли повномасштабне вторгнення вже тривало. Суд вказав на необхідність оцінювати весь характер його проживання, а не лише місце перебування в один конкретний день.
Що тепер має зробити Міністерство внутрішніх справ
Міський суд Праги визнав повернення заяви незаконним і зобов’язав МВС відновити стан, який існував до відмови в її прийнятті.
Тепер міністерство має з’ясувати фактичні обставини проживання українця та вирішити, чи належить він до осіб, які мають право на тимчасовий захист.
Сам суд не надав чоловікові цей статус. Подальше рішення залежатиме від встановлених обставин та застосовних правових умов.
Для українців, які опинилися в подібній ситуації, значення можуть мати документи про фактичне проживання в Україні до початку вторгнення, історія перетину кордону й підтвердження обставин виїзду. Якщо заява повернута без розгляду, варто зберегти письмове повідомлення МВС та звернутися по фахову правову допомогу.
Окремо пояснюємо умови повторного отримання тимчасового захисту в Чехії, зокрема правила для людей, які раніше вже мали такий статус.
За рішенням суду Міністерство внутрішніх справ також має компенсувати заявникові 10 140 крон судових витрат. Згідно з карткою справи, касаційну скаргу на рішення не подано.
