Російські війська почали масово застосовувати на Запорізькому напрямку автономну версію ударного безпілотника “Молнія” з елементами штучного інтелекту. Про це повідомив український фахівець із радіотехнологій і радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий як “Флеш”.
За даними Оборонки, нові версії таких дронів можуть діяти автономніше на фінальному етапі польоту. Це ускладнює їхнє виявлення та перехоплення, особливо в районах, де активно працює радіоелектронна боротьба.
Бескрестнов заявив, що противник почав масово застосовувати автономні “Молнії” саме в Запорізькій області. За його словами, у таких апаратах використовуються камера та бортовий комп’ютер, які можуть допомагати дрону рухатися до цілі без постійного керування оператором.
Дронова війна проти України постійно змінюється: Росія застосовує не лише “Шахеди”, а й різні типи ударних, розвідувальних і приманкових БПЛА. Раніше Czechia Online писала, як Росія вперше атакувала Ужгород дронами, що стало тривожним сигналом і для українців у Чехії, адже місто розташоване біля кордонів ЄС.
Чому ці дрони складніше зупинити
Головна проблема автономних дронів полягає в тому, що вони можуть менше залежати від постійного радіозв’язку з оператором. Звичайні системи попередження часто орієнтуються саме на радіосигнали, які випромінює або отримує безпілотник.
Якщо апарат на частині маршруту або на фінальному етапі використовує камеру, комп’ютерний зір і заздалегідь задані параметри цілі, то класичне глушіння сигналу може бути менш ефективним. Це не робить дрон “невразливим”, але змінює характер загрози.
Українські та західні джерела вже раніше повідомляли, що Росія експериментує з різними способами обходу РЕБ — від оптоволоконного керування до більш автономних систем наведення. Business Insider, зокрема, писав про спроби РФ оснащувати “Молнії” оптоволоконними лініями, щоб зменшити залежність від радіозв’язку. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
“Молнія” може нести різні бойові частини
За повідомленнями українських джерел, “Молнії” використовують як для розвідки, так і для ударів. Вони можуть нести різні типи бойового навантаження, зокрема вибухові пристрої або інші засоби ураження.
Окремі модифікації, за даними джерел, можуть працювати як носії менших FPV-дронів. Така схема перетворює більший безпілотник на своєрідну платформу, яка доставляє менші ударні апарати ближче до району цілі.
Саме поєднання дешевших ударних дронів, штучного інтелекту, автономного наведення та різних каналів зв’язку стає одним із головних викликів сучасної війни. Це означає, що боротьба з БПЛА дедалі більше залежить не тільки від окремого виду зброї, а від цілої системи виявлення, аналізу й швидкого реагування.
Штучний інтелект змінює логіку дронових атак
Сергій Бескрестнов раніше попереджав, що наступним етапом розвитку ударних БПЛА стане здатність самостійно розпізнавати, пріоритизувати й уражати цілі. Йдеться не про фантастику, а про поступовий перехід від ручного керування до систем, де оператор задає завдання, а дрон частину рішень ухвалює самостійно. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
Для фронту це означає ще більший тиск на українських військових. Якщо раніше достатньо було перервати зв’язок між оператором і дроном, то тепер частина апаратів може продовжувати виконання завдання навіть після втрати такого каналу.
Це також створює ризики для цивільної інфраструктури в прифронтових і тилових районах. Автономні ударні дрони можуть працювати на більшій відстані від лінії фронту й атакувати об’єкти, які Росія вважає важливими для логістики, оборони або енергетики.
Російські дрони шпигували за НАТО в Європі: їх відправив тіньовий флот
Це частина ширшої технологічної гонки
Росія не єдина сторона, яка розвиває дронові технології, але саме масове застосування дешевих і адаптованих БПЛА стало однією з головних рис цієї війни. Україна, зі свого боку, також активно розвиває дрони-перехоплювачі, ударні БПЛА, морські дрони та системи з елементами автоматизації.
Однак поява автономніших “Молній” на Запорізькому напрямку показує, що противник намагається швидко масштабувати технології, які раніше могли виглядати як експерименти. Якщо такі апарати справді переходять від тестів до масового використання, це змушує Україну ще швидше оновлювати засоби виявлення і захисту.
Для читачів головний висновок простий: війна дронів стає складнішою. Тепер йдеться не лише про кількість апаратів у небі, а й про те, наскільки вони автономні, як проходять через РЕБ і чи можуть завершити атаку без постійного зв’язку з оператором.
