Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські держави не поспішати зі згортанням захисту та допомоги для українців, які були змушені виїхати через війну. Він попередив, що передчасні обмеження можуть залишити мільйони людей у правовій невизначеності, бідності або фактично підштовхнути їх до небезпечного повернення.
Про це йдеться в офіційному повідомленні Ради Європи. Комісар оприлюднив свої застереження на тлі дискусій у Європі про майбутнє тимчасового захисту для українців, скорочення окремих видів підтримки та можливі обмеження для частини нових заявників.
Станом на березень 2026 року лише в ЄС під тимчасовим захистом перебували понад 4,3 мільйона людей, переміщених з України. Ще сотні тисяч українців проживали в державах-членах Ради Європи, які не входять до Євросоюзу.
“Більше солідарності, а не менше”
О’Флаерті наголосив, що європейська солідарність, яку українці відчули у 2022 році, не має бути згорнута саме тоді, коли війна триває, а безпечні умови для масового повернення не створені.
“Щоб уникнути прогалин у захисті мільйонів переміщених українців по всьому континенту, теплий прийом, який Європа надала їм у 2022 році, має бути продовжений з новою відданістю. Зараз час для більшої солідарності, а не меншої”, — заявив Комісар.
За його словами, нинішня ситуація в Україні не відповідає умовам для безпечного й гідного повернення. Комісар попередив, що виведення людей із системи колективного тимчасового захисту без надійної соціальної та правової альтернативи може поставити мільйони людей у складне становище.
Що саме турбує Раду Європи
Серед головних ризиків Комісар назвав тиск щодо передчасного завершення тимчасового захисту, скорочення соціальної підтримки, політики, які можуть фактично підштовхувати людей до повернення, а також зростання антиукраїнських настроїв у країнах перебування.
Окремо він звернув увагу на можливі обмеження для певних груп українців, зокрема чоловіків призовного віку та людей із регіонів, які деякі держави можуть вважати “безпечнішими”. На думку Комісара, загальні обмеження для цілих категорій людей викликають занепокоєння з погляду прав людини.
О’Флаерті підкреслив, що жодна частина України зараз не може вважатися повністю безпечною. Ракетні та дронові атаки продовжують вражати цивільні об’єкти по всій країні, включно із західними регіонами, віддаленими від лінії фронту.
Що це означає для українців у Чехії
Для українців у Чехії ця позиція важлива не як негайна зміна правил, а як сигнал у європейській дискусії. Комісар Ради Європи фактично закликає держави не скорочувати захист механічно й не залишати людей без зрозумілого правового статусу.
Це особливо важливо для тих, хто залежить від доступу до роботи, житла, медичного страхування, школи для дітей або соціальної підтримки. Якщо країни змінюватимуть правила тимчасового захисту, вони мають забезпечити людям зрозумілий перехід до іншого статусу або доступ до індивідуальних процедур надання притулку.
Європейська комісія раніше запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли від війни в Україні, ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у пропозиції також ідеться про те, що тимчасовий захист, як правило, не мають надавати новоприбулим особам, які не мають дозволу української влади на виїзд у зв’язку з військовими обов’язками.
Основні рекомендації Комісара
У своїх застереженнях Комісар Ради Європи закликав держави забезпечити безперервність захисту для українців так довго, як це потрібно. Це може бути продовження тимчасового захисту або надання альтернативних правових статусів, доки ситуація в Україні не дозволить безпечне, гідне й стабільне повернення.
Також державам рекомендують не створювати умов для передчасного повернення. Йдеться, зокрема, про скорочення соціальної допомоги або інші бар’єри, які можуть залишити переміщених людей без реального вибору.
- зберегти захист для українців доти, доки повернення не стане безпечним;
- не допускати політик, які фактично змушують людей виїжджати з країн перебування;
- не дискримінувати людей за статусом роботи, тривалістю перебування або іншими ознаками;
- окремо враховувати потреби літніх людей, дітей, жінок, які самі виховують дітей, людей з інвалідністю та людей із тимчасово окупованих територій;
- зберегти доступ до національних систем притулку й індивідуального розгляду заяв;
- планувати майбутні повернення лише як добровільні, безпечні, гідні та поінформовані.
Комісар також наголосив, що питання, пов’язані з військовою службою, можуть бути підставою для індивідуальних заяв про захист. Тому держави мають забезпечити людям доступ до оцінки їхньої конкретної ситуації, а не ухвалювати рішення лише за загальною категорією.
Поки що це не означає автоматичної зміни правил для українців у Чехії. Але така позиція Ради Європи може впливати на подальші дискусії про майбутнє тимчасового захисту, соціальної підтримки та правових статусів для українців у Європі.
