Багато українців, які перебувають у Чехії, шукають можливості підробітку, щоб покрити витрати на життя. Проте, чи існує в чеському законодавстві таке поняття, як «підробіток», і як робота за угодами DPP та DPČ впливає на отримання фінансової допомоги для біженців? Ці питання ми обговорили з Терезою Фрайдінгеровою, аналітикинею організації «Člověk v tísni» (Людина в біді).
Підробіток у Чехії: чи існує він у законі?
У чеському трудовому законодавстві немає терміна «підробіток» у звичному для українців розумінні. У Чехії існують три основні форми офіційного працевлаштування:
1. Трудовий договір (HPP) — основний вид зайнятості, що забезпечує повний соціальний захист.
2. Угода про трудову діяльність (DPČ) — для роботи до 20 годин на тиждень.
3. Угода про виконання роботи (DPP) — дозволяє працювати не більше 300 годин на рік в одній компанії.
Якщо DPP та DPČ використовуються для часткової зайнятості, то вони мають чіткі юридичні обмеження, які потрібно враховувати.
• DPP та DPČ до 11 500 крон: якщо заробіток не перевищує цю суму, то внески на соціальне та медичне страхування не сплачуються.
• DPP та DPČ понад 11 500 крон: у цьому випадку сплачуються внески, а працівник отримує соціальні гарантії, такі як лікарняні або допомогу по безробіттю.
Як DPP та DPČ впливають на виплати
Важливо пам’ятати, що в Уряді праці рахують будь-який дохід, навіть мінімальний. Якщо ви отримуєте гуманітарну допомогу і паралельно працюєте без офіційної угоди, то після перевірок, скоріше за все, вам доведеться повернути отримані виплати. За нелегальне працевлаштування в Чехії передбачені штрафи.
З редакцією зв’язалася одна з українок, яка мала дві банківські картки: на одну отримувала фінансову допомогу, а на іншу надходили кошти від підробітку. Це стало відомо Центру зайнятості через майже рік після початку такої практики. Нагадуємо, що чеські банки щорічно передають інформацію про рахунки до Спеціалізованого фінансового управління.
Якщо ви працюєте за DPP або DPČ (чи без жодної угоди) і не повідомляєте про це Уряд праці, ви ризикуєте не лише втратою права на допомогу, але й необхідністю повернути виплачені кошти, а також сплатити штраф.
