На дні Жерносецького озера в Чехії лежать величезні бетонні уламки мосту, який колись з’єднував береги Влтави у Празі. Їх привезли сюди річковими суднами під час перебудови столиці в 1970-х роках. Разом із частинами мосту під водою опинилася й баржа, на якій їх перевозили.
У 2026 році науковці Університету Яна Євангелісти Пуркинє в Усті-над-Лабем (Univerzita Jana Evangelisty Purkyně) знову обстежили це місце. Нове вимірювальне судно зафіксувало залишки колишнього празького мосту та затоплені бетонні судна. Про результати 10 листопада повідомив факультет довкілля університету.
Жерносецьке озеро (Žernosecké jezero), яке також називають Піштанським, розташоване неподалік Літомержице (Litoměřice) в Устецькому краї. Сьогодні тут пляжі, пристань і місця для водного відпочинку. А колись на цьому місці видобували пісок та гравій. Роботи розпочалися 1952 року. Згодом кар’єр заповнився водою й перетворився на озеро.
Міст, який не витримав зростання Праги
29 жовтня 1928 року в Празі відкрили Тройський міст (Trojský most). Це була залізобетонна споруда завдовжки 221 метр і завширшки 16 метрів. Того самого дня почав працювати й Лібенський міст.
Тройський міст спроєктували інженери Франтішек Менцл (František Mencl), Вацлав Дашек (Václav Dašek) та архітектор Йозеф Хохол (Josef Chochol). Новий перехід допоміг з’єднати частини Праги, які швидко розбудовувалися.
Трамвайні рейки заклали в конструкцію ще під час будівництва, але перші регулярні трамваї поїхали мостом лише 17 січня 1936 року. До цього колії не мали сполучення з міською трамвайною мережею.
Під час Празького повстання у травні 1945 року тут стояли барикади, а оборонці міста билися проти нацистських військ. Із 1946 року споруда отримала назву міст Барикадників (Most Barikádníků).
У 1970-х Прага почала докорінно перебудовувати головні транспортні магістралі. Старого 16-метрового мосту вже бракувало для автомобільного потоку. Його вирішили демонтувати й замінити значно ширшою конструкцією.

Куди поділи бетонні частини старого мосту
Частину масивних елементів після демонтажу не розбили на дрібний будівельний матеріал. У 1975 році їх завантажили на судна й перевезли до затопленого гравійного кар’єру біля Піштані (Píšťany). Кар’єр мав водне сполучення з Лабою (Labe), тому сюди можна було доставити важкі конструкції річковим транспортом.
Бетонні частини залишили на дні озера. Деякі з них настільки великі, що згодом стали відомим об’єктом серед місцевих дайверів.
У червні 2023 року дайвер Владімір Кульштейн (Vladimír Kulštejn) описав занурення на Жерносецькому озері. Він розповів про величезні частини мосту й баржу, що залишилася неподалік. За його спостереженнями, корпус судна лежить приблизно на п’ятиметровій глибині.
Тим часом у Празі на місці старої споруди збудували нову. Сучасний міст Барикадників відкрили 28 листопада 1980 року. Його ширина — близько 33,5 метра, а автомобільний рух організували шістьма смугами. Під час перебудови зберегли нижні частини деяких старих опор.
Що побачили науковці у 2026 році
Дослідники з Усті-над-Лабем випробували на Жерносецькому озері нове судно з обладнанням для вимірювання рельєфу дна. Разом із бетонними залишками мосту прилади зафіксували й затоплені судна.
Раніше для таких досліджень університет використовував невеликий надувний човен. Прилад на ньому вимірював окремі точки безпосередньо під судном. Нова система одночасно охоплює цілу смугу дна, ширина якої може в кілька разів перевищувати глибину води.
Геоінформатик Ян Пацина (Jan Pacina) пояснює, що з великої кількості виміряних точок можна створювати докладні тривимірні моделі. Так учені отримують змогу простежувати зміни рельєфу дна, а також досліджувати залишки споруд, які давно опинилися під водою.
У Чехії є й інші місця, де вода зберегла сліди минулого. У Мікульчицях (Mikulčice) археологи знайшли два дубові човни IX століття поряд із залишками давнього дерев’яного мосту. Тепер ці судна представлені в музейній експозиції.
Навіщо науковцям досліджувати озерне дно
Нове обладнання використовуватимуть не лише для картографування затоплених споруд. Науковців цікавить, як у водоймах накопичуються донні відкладення, куди їх переміщують течії та як змінюється рельєф.
Наступний напрям роботи — відбір зразків осадів. У них планують шукати, зокрема, залишки медикаментів, психофармакологічних препаратів і важких металів. Деякі речовини можуть допомогти визначити час утворення окремих шарів осаду. Отримані дані використовуватимуть також студенти університету.
У майбутньому вимірювальне судно планують застосовувати на водосховищах Флає (Fláje) та Пршісечниці (Přísečnice), де під водою залишилися сліди колишніх поселень — фундаменти, дороги та інші споруди.
А історія уламків празького мосту має ще один поворот. За описами дайвера та місцевої історії озера, під час останнього розвантаження велика бетонна частина здійняла хвилю, яка затопила баржу. Судно, що доставило уламки з Праги, так і залишилося поряд із ними.





