Колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля засудили ще до 30 років позбавлення волі у справі, пов’язаній із використанням військових безпілотників. Суд дійшов висновку, що операція була частиною плану зі штучного загострення відносин із КНДР для створення підстав запровадження воєнного стану наприкінці 2024 року.
Новий вирок став черговим ударом для політика, який уже відбуває довічне ув’язнення за організацію повстання та спробу незаконного введення воєнного стану. Рішення ухвалив суд у Сеулі.
За версією обвинувачення, безпілотники навмисно направлялися над територією Північної Кореї, щоб спровокувати відповідь Пхеньяна та створити кризову ситуацію всередині країни.
Суд назвав операцію спробою спровокувати КНДР
У рішенні суду зазначається, що обвинувачені використовували військову операцію як інструмент для створення умов, необхідних для оголошення надзвичайного стану.
У постанові суду сказано:
«Щоб створити умови для оголошення надзвичайного стану, обвинувачені використали привід військової операції у спробі спровокувати Північну Корею».
Разом із колишнім президентом вироки отримали й інші високопосадовці того періоду. Колишнього міністра оборони Кім Чон Хьона також засудили до 30 років ув’язнення.
Юн Сок Йоль заперечує провину
Захист експрезидента не погоджується з висновками суду та наполягає, що операція не мала стосунку до запровадження воєнного стану.
Адвокати стверджують, що дії військових були відповіддю на регулярні провокації з боку Північної Кореї, яка запускала через кордон повітряні кулі зі сміттям.
У межах цієї справи також були засуджені:
- колишній міністр оборони Кім Чон Хьон – до 30 років ув’язнення;
- колишній керівник військової контррозвідки Чо Ін Хьонг – до 15 років ув’язнення;
- колишній командувач підрозділу безпілотників Кім Чон Те – до трьох років умовно.
Юн Сок Йоль ще має право оскаржити рішення суду. Водночас його політична кар’єра фактично завершилася після імпічменту, який підтримав Конституційний суд. Це рішення призвело до дострокових президентських виборів, на яких переміг кандидат від ліберального табору Лі Чже Мен.
