У печері Молочний Камінь на Закарпатті археологи з Чехії та України знайшли кістки кількох видів ведмедів і кам’яний артефакт. Дослідники повернулися сюди вперше за 53 роки. Тепер вони хочуть з’ясувати, коли саме в печері жили давні мисливці та що залишилося від їхнього перебування.
Шестиденна експедиція відбулася у жовтні 2026 року. Як повідомила Академія наук Чехії 10 листопада, у дослідженні брали участь фахівці Археологічного інституту в Брно та Національної академії наук України.
Учені знайшли місце старих розкопок 1972 року, заклали новий дослідний розкоп і відкрили шари ґрунту біля входу до печери. Саме в цих шарах можуть зберігатися відомості про людей і тварин, які мешкали тут тисячі років тому.
Що зберегла печера після останніх розкопок
Печера Молочний Камінь розташована серед букових лісів поблизу села Мала Уголька. Її вхід лежить на висоті приблизно 740 метрів над рівнем моря.
Уперше археологи працювали тут у 1972 році. Тоді вони знайшли сліди короткочасних стоянок мисливців пізнього палеоліту та велику кількість кісток тварин, передусім печерних ведмедів. Роботи тривали й у 1973 році, після чого дослідження припинилися на багато десятиліть.
Нинішня експедиція знову виявила кістки ведмедів. Крім того, археологи знайшли один кам’яний предмет, виготовлений або оброблений людиною.
Для визначення віку знахідок команда відібрала сім зразків деревного вугілля. Ще десять зразків ґрунту призначені для аналізу давньої ДНК, а два — для геохімічного дослідження.
ДНК може зберігатися в ґрунті навіть тоді, коли кістки людей або тварин давно зникли. Завдяки цьому вчені сподіваються дізнатися більше про мешканців печери та природні умови того часу.
«Понад пів століття потому ми повернулися до розкопу, який уже колись відкрив сліди мисливців пізнього палеоліту. Сучасні методи датування та аналіз ДНК із ґрунту можуть розповісти нам про цю печеру значно більше, ніж це було можливо у сімдесятих роках», — пояснив археолог Роман Гарба (Roman Garba) з Брно.
До чого тут знахідки віком 1,4 мільйона років
Нова експедиція продовжує дослідження найдавнішого заселення Європи, якими вже кілька років займаються українські та чеські науковці.
У 2024 році міжнародна команда під керівництвом Романа Гарби встановила, що кам’яним знаряддям із закарпатського Королева приблизно 1,4 мільйона років. Ці предмети вважаються найдавнішими надійно датованими свідченнями присутності людини в Європі.
Королево та печера Молочний Камінь — різні археологічні пам’ятки. Але обидві допомагають досліджувати історію заселення континенту. Знахідки в Королеві підтримують гіпотезу про те, що перші люди могли потрапити до Європи зі сходу.
Роман Гарба також бере участь у дослідженнях давніх людей в інших частинах світу. Зокрема, чеські вчені досліджували поселення кам’яної доби в пустелях Аравійського півострова, де на вибір місця для життя впливала не лише доступність води, а й наявність каменю для знарядь.
Чому печеру вважають особливо важливою
За словами української археологині Лариси Кулаковської (Larissa Kulakovska), Молочний Камінь — єдина відома печерна пам’ятка на Закарпатті та одна з трьох в українських Карпатах, де доведено перебування первісних людей.
У нинішній експедиції працювали шестеро науковців. Серед них — археологи з Києва, фахівець із Чернівецького національного університету та дослідники, які працюють у Чехії.
Дістатися до печери було непросто. Від села Мала Уголька учасникам доводилося долати близько 450 метрів підйому. Тому команда також перевірила можливості організації наступних польових сезонів.
Подальші дослідження мають допомогти точніше визначити вік окремих шарів печери, встановити час перебування давніх мисливців і відтворити природні умови, в яких вони жили.
