Усередині механізму, який допомагає створювати зелений пігмент рослин, вчені виявили симетричну конструкцію: дві великі молекули з боків і два маленькі захисні білки посередині. Ці білки допомагають відводити надлишкову світлову енергію, здатну пошкодити клітину.
Міжнародна команда дослідників із чеської Тршебоні (Třeboň), німецького Оснабрюка (Osnabrück) та британського Шеффілда (Sheffield) вперше визначила просторову будову комплексу хлорофіл-синтази — ферменту, який завершує утворення хлорофілу. Про відкриття 13 листопада повідомила Академія наук Чехії.
Хлорофіл надає рослинам зелений колір і допомагає поглинати сонячне світло для фотосинтезу. Учені давно знали, яку хімічну реакцію забезпечує хлорофіл-синтаза, але досі не могли побачити її точну тривимірну будову.
Як збирається молекула зеленого пігменту
Молекула хлорофілу має частину, що поглинає світло, — кільцеву структуру з атомом магнію. Щоб майбутній пігмент міг закріпитися в мембрані клітини, до неї потрібно приєднати довгий молекулярний ланцюг. Цю роботу виконує хлорофіл-синтаза.
Для дослідження науковці використали ціанобактерію Synechocystis, яку вивчають як модель фотосинтезу. Чеські фахівці з Центру Algatech виділили потрібний білковий комплекс серед тисяч інших клітинних структур. Німецькі колеги дослідили його за допомогою кріоелектронної мікроскопії.
Зразок швидко заморожували, отримували численні електронні знімки, а потім за їхньою допомогою відтворювали просторову будову комплексу. У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Chemical Biology, описано дві структури: ферментний комплекс без зв’язаного субстрату та комплекс із приєднаною молекулою, необхідною для реакції. Це допомогло з’ясувати, як фермент розпізнає речовини, з яких утворюється хлорофіл.
Чому зеленому пігменту потрібен захист
Просторова модель показала дві молекули хлорофіл-синтази по краях комплексу. Між ними розташовані два невеликі білки HliD, які зв’язують хлорофіл та інші фотосинтетичні пігменти — каротиноїди.
Хлорофіл поглинає енергію світла. Якщо клітина не може використати всю цю енергію для фотосинтезу, її надлишок здатний спричинити утворення шкідливих активних форм кисню. Білки HliD допомагають розсіювати зайву енергію у вигляді тепла. Дослідники вважають, що в комплексі з хлорофіл-синтазою вони також можуть виконувати захисну роль.
Вчені працювали з ціанобактеріями, але до цієї великої групи належать і мікроорганізми, які за певних умов масово розмножуються у водоймах. Улітку супутники зафіксували зелене цвітіння ціанобактерій у Балтійському морі, яке утворило величезні спіралі на поверхні води.
Молекулярні моделі вчені доповнили комп’ютерними розрахунками та експериментами зі зміненими ферментами. Так вони запропонували механізм з’єднання двох частин молекули хлорофілу.
Дослідження принесло й знахідку про далеке минуле фотосинтезу. Розташування пігментів у білку HliD виявилося схожим на їхню організацію у світлозбиральних комплексах сучасних рослин і водоростей. Ця подібність може допомогти вченим зрозуміти, як у процесі еволюції формувалися системи, що дозволяють живим організмам використовувати енергію Сонця.






