Шість видів жаб, яких науковці десятиліттями вважали одним, виявилися різними тваринами. До відкриття долучилися дослідники Університету Палацького в Оломоуці (Univerzita Palackého). Найцікавіше, що розрізнити зовні схожих жаб допомогли не лише аналізи ДНК, а й звуки, якими самці кличуть партнерок.
Відкриття зробила міжнародна команда під керівництвом чеського зоолога Мілана Веселого (Milan Veselý). Дослідники працювали у важкодоступних районах Панами, зокрема серед тропічних лісів і гір.
Як повідомив Університет Палацького 12 листопада, результати опублікували в науковому журналі «Вертебрате Зоолоджі» (Vertebrate Zoology).
Йдеться про жаб роду Колостетус (Colostethus). На відміну від деяких яскравих родичів із родини дереволазових, ці тварини переважно мають непомітне забарвлення. Саме тому різницю між ними було складно побачити.
Голоси виявилися різними
Упродовж багатьох років дослідники зараховували цих жаб до виду Колостетус Пратта (Colostethus pratti), відомого з Колумбії. Проте під час польових експедицій виникли сумніви, чи справді всі вони належать до одного виду.
Науковці порівняли генетичні дані, будову тіла та звукові сигнали самців. Виявилося, що жаби відрізняються тривалістю покликів, їхньою частотою, темпом і кількістю звуків.
Такі сигнали важливі під час розмноження: завдяки ним жаби розпізнають представників свого виду. Для науковців ці відмінності стали одним із найпереконливіших способів встановити, що перед ними різні тварини.
Шість нових видів отримали наукові назви Колостетус бокаторо (Colostethus bocatoro), доносенсіс (Colostethus donosensis), куара (Colostethus kuara), портобеленсіс (Colostethus portobelensis), санбласенсіс (Colostethus sanblasensis) та чукантіенсіс (Colostethus chucantiensis).
Назви пов’язані з місцевостями, де цих жаб знайшли.
Відкриття змінило відому кількість видів
За словами докторанта Тадеаша Венкрбця (Tadeáš Venkrbec), який став першим автором дослідження, кількість науково описаних видів цього роду збільшилася з одинадцяти до сімнадцяти.
Різні популяції мешкають від західної панамської провінції Бокас-дель-Торо (Bocas del Toro) до гірських районів Дар’єну (Darién) поблизу кордону з Колумбією.
Гірські хребти й долини довгий час відділяли групи жаб одна від одної. Так поступово виникли самостійні еволюційні лінії. Дослідники встановили, що їхні предки відокремилися від південноамериканських родичів понад три мільйони років тому.
Чеські науковці працюють і над іншими несподіваними відкриттями. Зокрема, дослідники Академії наук створили матеріал для матраців із використаної олії, який можна повторно переробляти.
Чотири нові види можуть опинитися під загрозою
Усі шість видів мають порівняно невеликі ареали поширення. Деякі популяції живуть на дуже обмежених ділянках тропічного лісу.
За оцінкою авторів дослідження, чотири нові види вже відповідають критеріям, за якими тварин можуть відносити до загрожених. Для остаточного визначення природоохоронного статусу вченим потрібно спостерігати за чисельністю популяцій.
Університетська команда працювала разом із колегами з Панами та Колумбії. Наступним завданням стане дослідження того, де саме мешкають відкриті жаби й як змінюється їхня чисельність.
