Власник квартири в Чехії просить доплачувати за кота чи собаку, щомісяця перераховувати гроші у фонд ремонту будинку або окремо оплачувати його страхування? За чеськими правилами оренди такі додаткові платежі заборонені. А якщо орендар уже заплатив, він може вимагати повернення грошей.
У роз’ясненні Міністерства регіонального розвитку Чехії наведено перелік витрат, які власник житла не має права перекладати на орендаря окремими платежами. Серед них є навіть такі звичні для власників квартир речі, як утримання будинку та внески на його майбутній ремонт.
Тут є важлива різниця. Власник може врахувати витрати на своє майно, коли домовляється про розмір орендної плати. Але після цього вимагати від орендаря додаткові внески на фонд ремонту чи страхування будинку він не має права.
Чи потрібно платити власнику за кота або собаку
Окремої щомісячної плати за домашню тварину власник квартири вимагати не може. Ба більше, чеський Цивільний кодекс дозволяє орендарю тримати тварину, якщо вона не створює непропорційних незручностей для власника та інших мешканців будинку.
Міністерство окремо пояснює правила утримання тварин: собаку чи кота не можна включати до розрахунку комунальних послуг як ще одного члена сім’ї. Не можна й просто встановити фіксовану доплату за його проживання.
Проте якщо тварина справді спричинила додаткові витрати на утримання спільних частин будинку, орендар повинен їх відшкодувати. Наприклад, коли виникли конкретні витрати на прибирання через забруднення. Це відшкодування фактичних витрат, а не плата за сам факт проживання тварини.
Якщо тварина створює серйозні незручності сусідам, ситуацію розглядають окремо. Саме по собі проживання з домашнім улюбленцем не є підставою для виселення.
За які ще платежі власник не має права брати гроші
За роз’ясненням чеського міністерства, орендодавець не може окремо вимагати:
- Внески до фонду ремонту будинку — чеською його називають «фонд оправ» (fond oprav).
- Кошти на будівельні роботи та поліпшення будинку — як додатковий внесок понад орендну плату.
- Оплату страхування будинку та послуг компанії, яка ним управляє.
- Окрему плату за обладнання квартири — наприклад, лише за те, що житло здається з меблями.
- Вартість оформлення енергетичного сертифіката будівлі.
- Плату за технічні перевірки обладнання та конструкцій будинку, які належать до обов’язків власника.
Ці витрати можуть впливати на загальну ціну оренди, яку пропонує власник. Але їх не можна виставляти орендарю окремими обов’язковими зборами.
Особливо уважно варто перевіряти щомісячні розрахунки від власника. У Чехії мешканці багатоквартирних будинків часто бачать у документах суми на управління будинком, його страхування та ремонтний фонд. Для власника квартири такі витрати можуть бути звичайними, але для орендаря діють інші правила.
За що орендар платити зобов’язаний
Законними залишаються орендна плата та платежі за послуги, пов’язані з проживанням. Зокрема, це опалення, вода, вивезення сміття, освітлення і прибирання спільних приміщень, користування ліфтом.
Електрика та газ можуть оплачуватися безпосередньо постачальникам або через власника квартири — залежно від договору. Якщо орендар щомісяця вносить аванси за послуги, за ними проводять розрахунок фактичних витрат.
Окремо сторони можуть домовитися про заставу за квартиру — «кауце» (kauce). Вона слугує гарантією виконання зобов’язань, а після завершення оренди підлягає поверненню з урахуванням можливих боргів. Право на повернення застави разом із належними відсотками зберігається і після виїзду з квартири.
Орендар також відповідає за звичайне утримання квартири та дрібні ремонти в межах установлених урядом правил. Це стосується користування самим житлом, а не фінансування капітального ремонту всього будинку.
Як повернути гроші, якщо зайві платежі вже сплачені
Міністерство регіонального розвитку Чехії прямо вказує: якщо орендар сплатив заборонені додаткові внески, він може вимагати їх повернення.
Почати варто з перевірки договору та щомісячних платежів. Знайдіть суми, які власник отримував саме за фонд ремонту, утримання будинку, домашню тварину чи інші заборонені збори. Порівняйте їх з основною орендною платою та авансами за послуги.
Після цього можна звернутися до власника письмово:
- Вказати, за яку квартиру й за який період нараховувалися додаткові платежі.
- Перелічити спірні суми та додати підтвердження їх сплати.
- Попросити письмово пояснити підставу нарахування та повернути кошти, які не можна було стягувати окремо.
- Зберегти копію звернення й підтвердження його надсилання.
Якщо домовитися не вдається, питання повернення грошей можна вирішувати в судовому порядку. У такому разі знадобляться договір оренди, розрахунки платежів, квитанції або банківські виписки та листування з орендодавцем.
Під час перевірки рахунків зверніть увагу і на річний розрахунок комунальних послуг. Орендар має право попросити документи, на підставі яких визначили фактичні витрати та розподілили їх між квартирами. Це дозволяє побачити, за що саме власник отримував гроші.
