Вільні поїздки між країнами Європейського Союзу поступово перестають бути звичною реальністю. Все більше держав повертають прикордонний контроль усередині ЄС, реагуючи на суспільний тиск і кризу довіри до спільної міграційної політики Брюсселя.
Як повідомляє Politico, нове масштабне соціологічне дослідження показало: більшість жителів Євросоюзу хочуть, аби контроль над міграцією знову зосередився в руках національних урядів.

Опитування провели у 23 країнах Європейського Союзу. У ньому взяли участь майже 12 тисяч респондентів. За результатами, 71% опитаних вважають, що держави-члени повинні мати значно ширші повноваження у сфері міграції — навіть якщо це означатиме ослаблення спільних європейських правил.
Ці настрої формуються на тлі багаторічних суперечок між країнами ЄС щодо реформування міграційної системи, охорони зовнішніх кордонів та розподілу відповідальності за прийом мігрантів. Особливо гостро проблема відчувається у країнах Північної та Західної Європи.
Формально правила Шенгенської зони дозволяють тимчасове відновлення прикордонного контролю лише у виняткових випадках — за наявності серйозної загрози безпеці. Однак реальність дедалі більше відходить від цих принципів.
З 2025 року щонайменше 12 урядів країн ЄС офіційно повідомили Європейську комісію про запровадження або продовження внутрішнього прикордонного контролю. У восьми випадках прямою причиною назвали неконтрольовану міграцію. В окремих державах перевірки на кордонах тривають уже кілька років поспіль.
Однією з головних причин напруження залишаються так звані вторинні переміщення мігрантів. Після прибуття до країн першого в’їзду — зокрема Італії, Греції чи Іспанії — багато мігрантів прямують далі до більш заможних держав. Це викликає обурення виборців і урядів, які вважають, що нинішня система не забезпечує справедливого розподілу відповідальності.
У результаті дедалі більше країн ЄС готові діяти самостійно, навіть якщо це суперечить духу європейської інтеграції. Пріоритетом стають внутрішня безпека та політичний запит суспільства, а символ безкордонної Європи — Шенген — опиняється під реальним тиском.



