Європейський Союз продовжує посилювати тиск на Росію у відповідь на її агресію проти України. У середу, 15 травня, посли країн-членів ЄС погодили 17-й пакет санкцій, головною ціллю якого стала так звана «тіньова флотилія» російських нафтотанкерів, що використовується Москвою для обходу цінових обмежень і санкцій. Нові обмеження також зачіпають військово-промисловий комплекс Росії, дезінформаційні кампанії та судові переслідування російських опозиціонерів.
«Це потужний сигнал, що ЄС і далі єдиним фронтом підтримує український народ», — заявив у мережі X голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Реклама
Санкції торкнуться приблизно 200 суден, які беруть участь у нелегальному транспортуванні російської нафти, продаючи її вище встановленого G7 цінового порогу. Європейські спецслужби також пов’язують ці танкери з російськими шпигунськими операціями та саботажами, зокрема атаками на підводні кабелі.
Крім того, нові санкції охоплюють понад 20 організацій та фізичних осіб, причетних до поширення російської пропаганди та дезінформації. До списку потрапили й 20 суддів і прокурорів, які брали участь у політичних процесах проти опозиціонерів Володимира Кара-Мурзи та покійного Олексія Навального.
Єврокомісія також запроваджує обмеження на експорт до Росії хімічних речовин, які можуть використовуватися у виробництві ракет.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прокоментувала ухвалення пакета словами: «Вітаю домовленість щодо нашого 17-го пакета санкцій проти Росії. Ця війна має завершитися. Ми й надалі тиснутимемо на Кремль».
Формально санкції мають бути затверджені 20 травня міністрами закордонних справ та оборони країн-членів ЄС. У деяких державах це рішення ще потребує ратифікації національними парламентами, зокрема в Угорщині.
За інформацією видання Politico, наступними кроками ЄС можуть стати обмеження у банківському та енергетичному секторах. Втім, через позицію Угорщини ці питання залишаються політично складними.
Варто нагадати, що попередній, 16-й пакет санкцій, був прийнятий 24 лютого. Тоді ж лідери Франції, Німеччини, Польщі, Великої Британії та України попередили Москву про можливість нових обмежень у разі відмови від 30-денного перемир’я. США також підтримали цю позицію.
