Велика Британія та Норвегія підписали нову оборонну угоду, яка передбачає формування спільної військово-морської групи для захисту підводної інфраструктури та відстеження російських підводних човнів у північній частині Атлантики. Пакт був укладений у четвер і охоплює низку оперативних та технологічних напрямків співпраці.
Проти зростаючої активності Росії
Документ отримав назву Lunna House, на честь будівлі на Шетландських островах, що використовувалася норвезьким опором під час Другої світової війни. Угоду підписали міністр оборони Великої Британії Джон Гілі та його норвезький колега Торе О. Сандвік.
Основною причиною створення флоту стала зростаюча активність російських кораблів у британських водах. За даними британського Міноборони, за останні два роки кількість таких інцидентів зросла на 30%.
Щонайменше 13 протичовнових кораблів
У межах пакту обидві країни створять флотилію, що складатиметься з не менше 13 фрегатів типу Type 26 Glasgow, при цьому щонайменше п’ять із них повинні бути норвезькими. Кораблі патрулюватимуть води між Гренландією, Ісландією та Британією, зосереджуючись на моніторингу пересування російського флоту.
Взаємний обмін озброєннями та тренування
Сторони також узгодили:
- спільні військові навчання, включно з тренуванням британських морпіхів у суворих кліматичних умовах Норвегії;
- передачу Норвегії британських торпед Sting Ray;
- постачання Британії сучасних норвезьких протикорабельних ракет з дальністю ураження до 160 км;
- співпрацю у розробці безпілотних мінних систем і кораблів-носіїв.
Захист критичної інфраструктури
Британія, як острівна держава, значною мірою залежить від мережі підводних кабелів, що забезпечують фінансові та комунікаційні системи. На них російські судна, за даними розвідки, здійснюють систематичні атаки. Також у зоні патрулювання флоту розташовані енергетичні магістралі, що з’єднують країни Північного моря.
Підсилення національної оборони
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав угоду історичною. Вона стала відповіддю на критику британського оборонного сектору, який парламентські експерти звинувачували у надмірній залежності від США.
Створення спільного флоту має посилити спроможність Британії самостійно реагувати на потенційні загрози, зокрема з боку Росії.
