В автомобільному виробництві Чехії у 2025 році зареєстрували 81,6 нового випадку лікарняного на кожні 100 застрахованих працівників. Це у 2,6 раза більше, ніж в інформаційно-комунікаційній галузі, де показник становив 31,3 випадку.
Різниця ще помітніша, якщо подивитися, скільки людей у середньому не було на роботі щодня. В автопромі через хворобу або травму були відсутні 6,36% застрахованих — приблизно кожен шістнадцятий. В інформаційно-комунікаційній галузі — 1,54%, або близько одного працівника із 65.
Такі дані містить аналіз Чеського статистичного управління, підготовлений на основі інформації Чеського управління соціального забезпечення — ČSSZ.
Загалом у Чехії протягом 2025 року зареєстрували 2,498 млн нових випадків тимчасової непрацездатності. Працівники провели на лікарняному 78,048 млн календарних днів, а один випадок тривав у середньому 31,2 дня.
Щодня через хворобу або травму на робочих місцях не було в середньому 213,8 тисячі людей. Це 4,5% усіх осіб, охоплених страхуванням на випадок хвороби.
Що означають 81,6 лікарняного на 100 працівників
Показник не означає, що протягом року захворіли рівно 81,6% працівників автопрому. Статистика рахує кількість нових випадків тимчасової непрацездатності, а одна людина може оформити лікарняний кілька разів за рік.
Тому для порівняння галузей варто дивитися одразу на три показники:
- кількість нових випадків на 100 застрахованих — як часто оформлюють лікарняні;
- середня тривалість одного випадку — наскільки довго людина не працює;
- середній відсоток непрацездатності — яка частка працівників у середньому відсутня щодня.
Автопром, будівництво та ІТ: порівняння галузей
| Галузь | Випадків на 100 застрахованих | Середня тривалість | Щодня відсутні |
|---|---|---|---|
| Виробництво автомобілів | 81,6 | 28,5 дня | 6,36% |
| Переробна промисловість загалом | 69,0 | 31,7 дня | 6,0% |
| Освіта | 57,5 | 20,9 дня | 3,3% |
| Транспорт і складське господарство | 52,2 | 34,8 дня | 5,0% |
| Сільське й лісове господарство, рибальство | 41,9 | 46,2 дня | 5,3% |
| Будівництво | 41,5 | 41,2 дня | 4,7% |
| Інформаційна та комунікаційна діяльність | 31,3 | 18,0 днів | 1,5% |
| Професійна, наукова й технічна діяльність | 28,8 | 27,5 дня | 2,2% |
| Операції з нерухомістю | 26,7 | 37,1 дня | 2,7% |
Таблиця показує, чому одного показника недостатньо. У сфері нерухомості лікарняні оформлювали найрідше серед наведених галузей, але один випадок тривав у середньому понад 37 днів. В освіті випадків було значно більше, однак середня тривалість становила лише 20,9 дня.
Де лікарняні тривають найдовше
Автомобільна промисловість стала рекордсменом за частотою, але не за тривалістю непрацездатності. Один лікарняний на автозаводах тривав у середньому 28,5 дня — менше від загальнодержавного показника.
Найдовшими лікарняні були у трьох галузях:
- сільське й лісове господарство та рибальство — 46,2 дня;
- видобувна промисловість — 44,8 дня;
- будівництво — 41,2 дня.
Найкоротша середня тривалість була в інформаційній і комунікаційній діяльності — 18 днів. В освіті один випадок тривав у середньому 20,9 дня.
Отже, середній лікарняний у сільському господарстві був у 2,6 раза довшим, ніж в інформаційно-комунікаційній галузі.
Застуда створює найбільше лікарняних, але не найбільше втрачених днів
Найпоширенішою причиною тимчасової непрацездатності були захворювання дихальної системи. На них припало 44,6% завершених випадків.
Однак такі лікарняні були порівняно короткими — у середньому 11,3 дня. Тому хвороби дихальної системи створили лише 16,2% від загальної кількості днів непрацездатності.
Зовсім інша ситуація із захворюваннями опорно-рухового апарату. Вони становили лише 15,3% випадків, але один лікарняний тривав у середньому 62,1 дня.
Через проблеми зі спиною, суглобами та іншими захворюваннями цієї групи працівники провели вдома 23,2 млн днів — близько 30% усіх днів непрацездатності за рік. Майже дві третини лікарняних у цій категорії були пов’язані із захворюваннями хребта.
Випадків стало більше, але вони стали коротшими
Порівняно з 2019 роком кількість зареєстрованих випадків тимчасової непрацездатності збільшилася на 583 тисячі, або на 31%.
Водночас середня тривалість одного лікарняного скоротилася з 42,4 дня у 2019 році до 31,2 дня у 2025-му. Це зменшення приблизно на чверть.
Через поширення коротших лікарняних загальна кількість днів непрацездатності останніми роками майже не змінюється. У 2024 році вона становила 78,482 млн днів, а у 2025-му — 78,048 млн.
У середньому кожна застрахована людина провела на лікарняному 16,6 календарного дня протягом року.
На виплати спрямували майже 36 млрд крон
У 2025 році застрахованим виплатили 35,8 млрд крон допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Це на 1,7 млрд крон, або на 5%, більше, ніж попереднього року.
У перерахунку на одну застраховану людину витрати становили 7 596 крон — на 450 крон більше, ніж у 2024 році.
На показники можуть впливати характер роботи, фізичне навантаження, можливість або неможливість працювати дистанційно, структура працівників за віком і статтю, ризик травм та інші фактори. Офіційний масив не дозволяє окремо виміряти вплив кожного з них.
Також це рейтинг економічних галузей за класифікацією CZ-NACE, а не окремих професій. Наприклад, до автомобільного виробництва входять різні працівники — від операторів виробничих ліній до адміністративного й технічного персоналу.
