У той час як Німеччина планує обмежити соціальні виплати українським біженцям, Чехія вважає свою систему підтримки ефективною і не змінюватиме її. З 378 тисяч українців із тимчасовим захистом у Чехії 65 тисяч чоловіків працездатного віку вже працюють, що свідчить про високу інтеграцію.
У Німеччині розгорілася дискусія через пропозицію депутата CSU Штефана Маєра скоротити виплати українським чоловікам призовного віку.
«Якщо 151 тисяча українців віком від 18 до 63 років отримують у нас підтримку, це неправильно. Вони мають працювати в Німеччині або воювати в Україні», — заявив Маєр.
Там уже готують закон, який переведе біженців із загальної системи соціальних виплат на менш щедру систему для шукачів притулку, що зменшить допомогу приблизно на 2500 крон на місяць.
Натомість у Чехії система підтримки біженців налаштована інакше. Особи з тимчасовим захистом не мають доступу до чеських соціальних виплат. Українці можуть отримувати лише гуманітарну допомогу, яка покриває базові потреби та житло на обмежений період. При реєстрації на тимчасовий захист не перевіряється, чи підлягає особа військовій службі.
За словами речника Міністерства праці та соціальних справ Якуба Аугусти, система в Чехії мотивує до працевлаштування, що підтверджує високий рівень зайнятості українців — 65 тисяч зі 110 тисяч чоловіків віком 18–64 роки працюють. Більшість отримувачів гуманітарної допомоги — це діти та вразливі групи, такі як студенти, вагітні чи особи, які доглядають за дітьми.
Кількість українців, які отримують гуманітарну допомогу, зменшується: з 230 тисяч навесні 2022 року до 86 тисяч улітку 2025 року. Водночас податки й відрахування від працюючих біженців перевищують витрати на їхню підтримку.
«Сім із десяти отримувачів допомоги — це вразливі групи, понад половина з них — діти», — підсумував Аугуста.
Для української громади в Чехії це означає, що стабільна система підтримки дозволяє зосередитися на інтеграції та працевлаштуванні без страху втрати базової допомоги.
