Він приїхав у лігво ворога, щоб врятувати свого друга Яна Гуса, але зламався під тортурами. Рік у нелюдських умовах в’язниці змусив видатного чеського філософа відректися від власних переконань. Проте сумління виявилося сильнішим за страх: він добровільно повернув свої слова назад, чудово розуміючи, що цей крок веде прямо на вогнище.
За даними історичних архівів, на які посилаються чеські дослідники, 30 травня 1416 року в Констанці обірвалося життя Ієроніма Празького. Видатний реформатор, якого сучасники називали «грозою папістів», згорів на тому самому місці, де роком раніше стратили його наставника.
Блискучий розум у тіні великого вчителя
Ієронім Празький був однією з найосвіченіших постатей свого часу. Магістр чотирьох університетів (Парижа, Гейдельберга, Кельна та Праги), він завжди перебував у найближчому оточенні Гуса. Навіть Папа Римський Пій II визнавав, що Ян Гус перевершував Ієроніма хіба що віком і статечністю, але точно не красномовством та вченістю.
Ця людина поєднувала в собі непоєднуване. У ньому вирувала гордість великого вченого та щира відданість ідеї очищення церкви. Разом із Гусом він гостро виступав проти продажу індульгенцій та пороків католицького духовенства, чим нажив собі могутніх ворогів по всій Європі.
Пастка в Констанці та фатальний суд
Коли восени 1414 року Гуса викликали на церковний суд до Констанца і кинули за ґрати, Ієронім вирішив їхати слідом. Він просив про охоронну грамоту, але так її і не отримав. Зрозумівши масштаб загрози, філософ спробував втекти назад до Чехії, проте його схопили та повернули на суд у ланцюгах.
Майже рік важкого ув’язнення і постійних допитів зробили свою справу — Ієронім зрікся вчення Джона Вікліфа та Яна Гуса. Але спокій тривав недовго. Зібравши залишки волі, він знову постав перед єпископами і на їхній жах оголосив, що його попереднє зречення було продиктоване виключно страхом смерті.
Детальніше про історію наставника: як Чехія вшановує пам’ять Яна Гуса, який запалив Європу
Смерть цих двох видатних мислителів не лише не зупинила реформи, але й стала іскрою, що розпалила багатолітні гуситські війни, назавжди змінивши релігійний ландшафт Центральної Європи.
