Чеські 15-річні учні з найбільш забезпечених родин демонструють у тестах з математичної, читанської та природничої грамотності надзвичайно високі результати — значно вищі, ніж їхні однолітки з аналогічно забезпечених родин в інших країнах ЄС. Натомість результати учнів із найбідніших сімей у Чехії залишаються на європейському середньому рівні. Про це свідчить аналіз організації PAQ Research на основі тестування PISA-2022.
Дослідження також показало: попри те, що різниця між результатами багатших і бідніших дітей існує майже в усіх країнах, у Чехії ця нерівність є однією з найвищих у Європі.
Учні з топ-20% найбагатших родин — серед найсильніших у Європі
Аналітик PAQ Research Беньямін Шімса пояснює:
«Учні з Чехії, які мають добре матеріальне забезпечення, знаходяться у верхівці міжнародного рейтингу. Ми порівнюємо їх із найзаможнішими 20% учнів у кожній країні — зокрема Нідерландах чи Бельгії, де сім’ї часто забезпеченіші, ніж у Чехії».
Дослідження базувалося передусім на результатах тестів 2022 року з математичної грамотності.
- Діти з найбагатшої п’ятої частини чеських сімей отримали 551 бал.
- Середній показник цієї ж групи дітей у Європі — 531 бал.
Для порівняння:
- Діти з найменш забезпечених родин у Європі мають у середньому 424 бали.
- У Чехії цей показник ще нижчий — 422 бали.
Різниця між результатами учнів із нижньої та верхньої соціально-економічних груп у Чехії становить 129 балів — це один із найбільших розривів у ЄС.
Естонія — приклад рівних можливостей
Абсолютним лідером у Європі за якістю освіти та найменшою нерівністю залишається Естонія:
- діти з бідніших сімей мають 470 балів,
- діти з найбагатших родин — 556 балів,
- різниця між групами — 86 балів, значно менша, ніж у Чехії.
Шімса зазначає:
«Естонія має одночасно дуже високі результати та низькі освітні нерівності».
У Чехії розрив зростає — особливо після пандемії
Дані свідчать, що освітня нерівність у Чехії поглиблюється.
У період 2018–2022 років:
- учні з багатших родин поліпшили свої результати;
- учні з бідніших родин — навпаки, втратили частину грамотностей.
Особливо сильно це проявилося під час ковідної пандемії, коли школа «втратила вплив», а ситуація в родині стала визначальною для здобуття знань.
Шімса підкреслює:
«Діти могли відставати навіть через те, що не мали вдома окремої тихої кімнати для навчання».
Попри це, він зазначає, що ситуація не критична:
«Ми все ще на середньому європейському рівні серед дітей із гіршим зразунком. Але якщо ми вміємо так ефективно піднімати результати дітей із забезпечених родин, то чому цього не відбувається у випадку з менш забезпеченими?»
Причини нерівностей поки що не встановлені
Дослідники наголошують, що за наявними даними неможливо однозначно визначити причини таких різких відмінностей у результатах.
Можливі фактори:
- ефективніша підтримка з боку батьків у забезпечених сім’ях — репетитори, гуртки, додаткові освітні ресурси;
- різниця в якості шкіл, які відвідують діти з різним матеріальним забезпеченням.
Проте наразі точних доказів немає — система занадто складна, щоб виділити один чинник.
Висновок
Чеська освіта продовжує демонструвати високі результати серед дітей із заможних родин, які входять до європейської еліти в освітніх досягненнях. Але водночас система не забезпечує достатньої підтримки учням із менш забезпечених сімей, а нерівність між групами лише зростає.
Експерти закликають владу терміново посилити увагу до доступності якісної освіти для дітей із соціально вразливих родин та зменшити вплив сімейного середовища на результативність навчання.
