Життя з німецьким догoм на ім’я Веллінгтон більше нагадує співіснування з конем, ніж із домашнім собакою. Принаймні так щодня жартує його власниця, 21-річна Аліса Банністер із британського регіону Пік-Дістрікт. Її улюбленець важить близько 70 кілограмів, але абсолютно не усвідомлює своїх гігантських розмірів і поводиться як маленьке цуценя — намагається залізти на коліна, просить обіймів і навіть ховається від листоноші.
У стоячому положенні на задніх лапах Веллінгтон сягає 188 сантиметрів, легко переростаючи не лише господарку, а й її партнера. До цього Аліса тримала лише маленьких кокер-спанієлів і зовсім не очікувала, що пес виросте до таких масштабів.
Великий розмір створює й чимало побутових труднощів: собаку складно вмістити в компактний автомобіль Toyota Aygo, а замість звичайних собачих аксесуарів для нього доводиться використовувати амуніцію для коней.
Втім, найбільше сім’ю дивують не фізичні параметри Веллінгтона, а його характер. Попри грізний вигляд, це справжній боягуз: його можуть налякати сигнал платіжного термінала, шелест пакета для сміття або навіть бульбашки в напої. Коли стресу стає забагато, пес шукає заспокоєння у свого улюбленого плюшевого ведмедика — без нього він не виходить з дому навіть у дощ.
«Веллінгтон — величезний, милий дурник, — з усмішкою каже Аліса. — Він боїться власної тіні, не знає, наскільки він великий, і водночас для німецької доги надзвичайно розумний». Його точну вагу навіть складно визначити — у ветеринарній клініці не знайшлося вагів, які могли б його зважити.
Окремою пригодою стали онлайн-наради: пес регулярно з’являється в кадрі Zoom, повністю закриваючи собою екран у найвідповідальніший момент. Купати його доводиться просто у дворі з садового шланга з теплою водою — до ванни такого гіганта вже не підняти.
Попри слину на стінах і ризик випадково «притиснути» під час гри менших собак, власниця не уявляє життя без свого улюбленця. За її словами, чим більший пес — тим більше любові він здатен подарувати.
