Дослідники з Массачусетського технологічного інституту та інших світових наукових центрів виявили пряму залежність між високими температурами та погіршенням настрою людей. Вчені проаналізували понад мільярд повідомлень у соціальних мережах зі 157 країн світу, щоб з’ясувати, як спека впливає на наші емоції.
Результати дослідження, опубліковані в журналі One Earth, показали драматичну картину: коли температура повітря перевищує 35°C, загальний настрій людей значно погіршується. Особливо яскраво це проявляється в країнах з низьким рівнем доходів, де негативність зростає на 25%, тоді як у заможніших державах – на 8%.
“Соціальні медіа дають нам безпрецедентне вікно в людські емоції в різних культурах та на різних континентах”, – пояснює співавтор дослідження Цзяньхао Ванг з Китайської академії наук.
За його словами, цей підхід дозволяє вимірювати емоційний вплив зміни клімату в масштабах, недоступних для традиційних опитувань.
Науковці проаналізували 1,2 мільярда повідомлень у соцмережах X та Weibo протягом року. Кожному посту присвоювали рейтинг настрою від 0,0 для дуже негативних до 1,0 для позитивних повідомлень. Потім дослідники прив’язували кожен пост до погодних умов у 2988 точках планети.
Виявлена закономірність не є новою для науки. Ще в 1980-х роках вчені помітили, що чим вища температура, тим частіше водії сигналять на дорогах. Особливо агресивно поводяться ті, хто їздить з опущеними вікнами без кондиціонера. Навіть журналісти частіше використовують негативну лексику в спекотну погоду, як показало дослідження висвітлення Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні.
Найтривожніше те, що вплив спеки може призводити до серйозніших наслідків, ніж просто погане самопочуття. Масштабні дослідження останніх 50 років демонструють чіткий зв’язок між насильницькими злочинами та високими температурами. Наприклад, дослідження 2019 року показало, що понад 30% зі 137 вбивств у Центральній та Північній Греції в період з 1995 по 2004 рік сталися в дні з середньою температурою вище 25°C.
Історичний аналіз повстань по всьому світу з 1791 по 1880 рік виявив, що переважна більшість з них відбувалася в літні місяці, незалежно від півкулі. В Європі пік припадав на липень, а в Південній Америці – на січень. Крім того, дослідження 2018 року встановило підвищений ризик самогубств у спекотні дні.
Існує кілька теорій, чому так відбувається. Деякі вчені припускають, що погода може змінювати біологію нашого мозку: фінські дослідники пов’язали високі температури з рівнем серотоніну – важливої речовини, що регулює щастя, тривожність та загальний настрій. Інші вважають, що спека підвищує рівень тестостерону, роблячи нас більш агресивними.
Заглядаючи в майбутнє, дослідники використали довгострокові глобальні кліматичні моделі для оцінки впливу підвищення температур на наш емоційний стан до кінця століття. Навіть припускаючи поступову адаптацію суспільства до спеки, їхні прогнози передбачають зниження настрою у світі на 2,3% до 2100 року через високі температури.
