Неділя, 22 Листопада, 2026
Czechia-OnlineЗнай ЧехіюНовини Чехії"Музика — це спосіб утриматися за життя". Як диригентка Юлія Єфімчук створила...

“Музика — це спосіб утриматися за життя”. Як диригентка Юлія Єфімчук створила український хор у Брно та перетворила різдвяний концерт на акт допомоги

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАС В GOOGLE
ДОДАТИ ЗАРАЗ

Юлія Єфімчук — диригентка, композиторка та артистка оперного хору Національного театру імені Яначка в Брно. Вона народилася в Запоріжжі, має чеське коріння, двадцять років живе в Чехії й говорить, що саме створення українського хору «Відродження» допомогло їй по-новому утвердитися у власній ідентичності. Ми поговорили з Юлією про музику як спосіб виживання, хор як простір підтримки, життя між культурами — і про те, чому цього року різдвяний концерт стане не просто подією, а реальним жестом допомоги.

Ви народилися в Запоріжжі, живете в Брно вже два десятиліття, а ваші корені — чеські. У який момент ви вперше усвідомили себе людиною одразу кількох культур? І як це відчуття відображається у вашій музиці?

Реклама

Коли я вже завершувала музичне училище, долучилася до Чеської асоціації «Богемія» в Запоріжжі й створила музичний колектив, який виконував чеські пісні. Саме тоді відбулося моє перше справді близьке знайомство з чеською культурою.

З нашим ансамблем Holubinka ми навіть їздили на гастролі до Чехії, і вже тоді я робила аранжування чеських пісень, використовуючи традиції українського багатоголосся — поєднуючи дві культури в одному звучанні.

Музика з’явилася у вашому житті дуже рано — з трьох років, і далі цей шлях був майже без зупинок: училище, академія, диригування. Чи був момент, коли ви сумнівалися, що музика це «назавжди»?

Музика вміє торкатися душі, викликати емоції, лікувати й утішати. Це спосіб самовираження. Відмовитися від музики для мене — все одно що відмовитися від себе. Тож я ніколи не сумнівалася: це назавжди.

Реклама

Історія з конкурсом у Брно звучить як сценарій фільму: ви приїхали в гості і в підсумку залишилися на роки. Як ви сьогодні сприймаєте той випадок: як долю, ризик чи збіг обставин?

Я вірю, що все склалося так, як мало бути. Коли я йшла на конкурс двадцять років тому, у мене не було мети залишитися в Чехії. Я сказала собі так: «Господи, якщо залишитися й співати тут буде для мене добре — нехай так і станеться. Якщо ні — то ні. Дай мені сили заспівати якнайкраще».

Зараз, озираючись назад, я розумію, наскільки це був переломний момент у моєму житті — і навіть не заради кар’єри, а заради мого чоловіка Сергія Дерди, який також співає зі мною в театрі. Усе сталося для того, щоб ми зустрілися й були разом щасливі.

Юлія з чоловіком Сергієм Дердою

Ви багато років співаєте в оперному хорі й маєте досвід роботи з різними колективами. Чим для вас принципово відрізняється робота з українським хором «Відродження»?

Реклама

Робота з нашим хором кардинально відрізняється від роботи з іншими колективами. Тут ми не просто колеги — ми близькі люди й друзі. У нас є спільна мета, і кожен робить свій внесок у її досягнення: часом, талантом, ідеями.

Складність у тому, що не всі учасники хору професійно займаються музикою, тож потрібно докладати більше зусиль, аби досягати того рівня, який я уявляю. Я доволі вимоглива й прошу від хористів максимум — але саме тому ми з кожним роком професійно зростаємо.

Ви говорите, що створення українського хору в Брно стало для вас особистим «відродженням». Що саме в той момент «стало на свої місця» — і як у музиканта, і як у людини?

Я дуже вдячна Ростиславу Стеблаку, який запропонував створити український хор, а також Ільнарі Дудаш — за підтримку й приміщення. Мені вже давно хотілося керувати саме українським хором: в Україні я мала свій колектив, і наша співпраця була надихаючою — репетиції були живими, теплими, і це мене дуже наповнювало.

А тут з’явилася можливість зробити щось справді значуще: використати свій талант і здібності на користь інших людей. Бути разом із тими, хто має подібний досвід і відчуття дому, й творити спільно щось прекрасне.

Хор «Відродження» об’єднує людей, які пережили війну, еміграцію, втрату звичного життя. Наскільки для вас хор — це не тільки музика, а й форма психологічної підтримки?

Коли ми лише збирали хор у 2022 році, психологічна підтримка була пріоритетом. Людям було важко на чужині, і можливість зустрітися, поспівати своє, рідне, була безцінною.

Зараз до цього додалася більш кропітка робота над виконанням творів — інтерпретацією, музикальністю. Кожен може вдосконалювати свої знання й навички, вчитися вокальної техніки. У нас є спільний хоровий чат, там ми обговорюємо робочі питання, але також підказуємо й допомагаємо одне одному в різних життєвих ситуаціях. А ще інколи зустрічаємося поза репетиціями — просто щоб побути разом.

Ви не тільки диригентка, а й композиторка: пишете хорові твори, обробки народних пісень, духовну музику. Що для вас важливіше: зберегти традицію чи переосмислити її для сучасного слухача?

Я починаю проговорювати текст уголос, іноді навіть шепотом, доки не почую мелодію, ритм, характер. Тоді сідаю за фортепіано, заплющую очі і граю те що звучить в мені — це як медитація.

У мене це відбувається інтуїтивно: я не заходжу в музику «через голову», не починаю з розрахунків, яка гармонія чи стиль «правильніші». Спершу — сенс і відчуття, а вже потім форма.

Одна з найсильніших сцен, про які ви згадуєте, — виконання «Молитви за Україну» після масштабних обстрілів. Як диригентці вдається втримувати себе й колектив у такі емоційно перенасичені моменти?

Найважчий момент — коли хористи починають плакати від почуттів, які викликає пісня. Адже у кожного свій біль. Я дуже емпатична: мене зворушує і сама музика, і люди. Це важко контролювати.

Але емоції — це нормально. Ми відчуваємо, бо ми люди, і здатність відчувати — великий дар. У таких ситуаціях допомагає переключити увагу на дію: на ноти, на диригування, на конкретні музичні завдання. Це допомагає знову відчути опору й дає змогу пройти момент разом.

Ви багато говорите про безпеку, яку відчуваєте в Чехії, і про «кредит довіри», який тут дають людям. Чи змінило це вас — у професії та в повсякденному житті?

«Кредит довіри» — це дуже сильна річ. Це можливість реалізуватися й показати себе. З часом ти стаєш «своєю» людиною в колективі, і це дає відчуття безпеки та стабільності.

А саме стабільність дозволяє будувати щось нове — наприклад, створювати проєкти на кшталт хору «Відродження».

За чим ви сумуєте найбільше, коли думаєте про Запоріжжя й Україну до війни? Чи є сьогодні у вашій реальності те відчуття «пульсу життя»?

Найбільше я сумую за тією безтурботністю й легкістю буття, які були в мене, коли я жила в Запоріжжі. До війни все було іншим: батьки були молодші, щасливіші, не знали, як це — ховатися в підвалі від обстрілів.

Мені болить, що люди змушені так страждати. Коли я приїжджала влітку, місто було не впізнати: руйнування, смуток, відчуття безнадії. Життя вже ніколи не стане таким, як раніше. Найголовніше зараз — вистояти й вижити.

Українська музика зараз дедалі частіше звучить у Європі. Як вам здається, тут її вже почали не просто слухати, а по-справжньому чути?

На наші концерти почали приходити чехи — і для мене це показник. Українська музика розтоплює серця, а ми як два народи стаємо ближчими одне до одного. Власне, це і є одна з важливих цілей нашого хору.

Що для вас сьогодні важливіше як для мисткині: сцена й ідеальне звучання чи сенс і контекст, у якому ця музика виконується?

Під час репетицій для мене важливо все: і точність, і звучання, і дисципліна. Але коли починається концерт, найважливіше — бути в моменті: проживати кожну пісню й вкладати душу. Саме за це нас і люблять слухачі.

Цього року ваш різдвяний концерт це не тільки музика. Ви збираєте кошти для маленької Ніки, доньки учасниці хору, в якої діагностовано рідкісне генетичне захворювання. Чому для вас було принципово важливо, щоб концерт став формою реальної допомоги, а не символічним жестом підтримки?

Я пам’ятаю, як Анічка ходила на наші різдвяні репетиції вже вагітна, а ми жартували, що вона виступить на сцені як Марія з немовлям. Ми всі раділи, бо дитина це щастя й великий дар.

Ми лише нещодавно дізналися про діагноз Ніки — і, звісно, хочемо підтримати Анічку по-справжньому. Тому цього року наш концерт буде благодійним: усі зібрані кошти підуть на допомогу дівчинці.

До речі, силянки, які є частиною нашого хорового костюма, робила саме Анічка. Деякі з них вона доплітала вже в лікарні — щоб усі в хорі мали їх на концерт. Це дуже зворушливо. І я вірю: навіть невелика сума має значення. Дякую кожному, хто долучиться.

Важливо знати

🎶 Різдвяний концерт хору «Відродження» відбудеться
20 грудня о 17:00 (субота)
у Костелі Святого Йосипа (Йозефська, 1), Брно

Цьогоріч концерт має особливу мету: збір коштів на лікування маленької Ніки. Кожен внесок — реальний шанс наблизити її до необхідної терапії.

Маленька Ніка

Аліна Манасова

Стаття була корисною?
Найважливіше про Чехію, українців у Чехії та події у світі
Приєднуйтесь до нас у Telegram та Facebook

Поділитися новиною
Реклама
Читайте також

Чинна віза не завжди дає право працювати в Чехії — омбудсменка пояснила різницю для українців

Українці з тимчасовим захистом можуть працювати в Чехії без окремого дозволу. Для звичайної візи толерованого перебування діють інші правила. Пояснюємо, куди звертатися та скільки коштує оформлення

Прага вдвічі випереджає сусідній край за часткою сторічних: скільки в Чехії людей віком 90+

У Чехії близько 70 тисяч людей віком від 90 років. Порівнюємо кількість сторічних пенсіонерів у 14 краях і показники районів Ліберецького краю

У Данії зупинили продаж біографії 112-річної рекордсменки — з’ясувалося, що вона керувала осередком нацистської партії

Найстаріша жителька в історії Данії виявилася колишньою керівницею місцевих нацистів

Чому в Чехії знову стикаються поїзди: 178 проїздів на заборонний сигнал і питання до системи безпеки

У Чехії за дев’ять місяців зафіксували 749 залізничних інцидентів і 130 загиблих. Причини аварій, закон про перевірки машиністів, покарання й нові заходи безпеки

Škoda Peaq встановила рекорд Euro NCAP: 94% за захист під час аварії, але є й недоліки

Найбільший електричний кросовер чеської марки отримав п'ять зірок Euro NCAP і найвищий показник захисту під час зіткнення серед автомобілів

GTA VI отримала майже 29 тисяч негативних оцінок: що розчарувало гравців після прем’єри

GTA VI критикують за нудні завдання та 30 кадрів на секунду навіть на PS5 Pro
Реклама

Гаряче на цьому тижні

У Бразилії представники ізольованого народу ава вийшли з джунглів і попросили їжу. Відео

Прийшли з луками та стрілами, попросили ямс і зникли в джунглях — що сталося в Амазонії

У Чехії туристів закликали не ходити до лісу — на Шумаві дерева можуть падати навіть від слабкого вітру

Національний парк Шумава попередив про небезпеку падіння дерев у Чехії

У Чехії відкрили першу лижну трасу сезону 2026 року

Монінець відкрив верхні 600 метрів траси 15 листопада. На схил приїхали до 500 людей, а весь спуск завдовжки 1,2 км планують відкрити 27 листопада.

The Economist не виніс Україну на обкладинку 2027 року — але прогноз про війну є

The Economist представив прогнози на 2027 рік. Україна не ввійшла до десяти головних тем, але видання окремо пише про продовження війни та уроки для Тайваню
Реклама

Чинна віза не завжди дає право працювати в Чехії — омбудсменка пояснила різницю для українців

Українці з тимчасовим захистом можуть працювати в Чехії без окремого дозволу. Для звичайної візи толерованого перебування діють інші правила. Пояснюємо, куди звертатися та скільки коштує оформлення

Прага вдвічі випереджає сусідній край за часткою сторічних: скільки в Чехії людей віком 90+

У Чехії близько 70 тисяч людей віком від 90 років. Порівнюємо кількість сторічних пенсіонерів у 14 краях і показники районів Ліберецького краю

У Данії зупинили продаж біографії 112-річної рекордсменки — з’ясувалося, що вона керувала осередком нацистської партії

Найстаріша жителька в історії Данії виявилася колишньою керівницею місцевих нацистів

Чому в Чехії знову стикаються поїзди: 178 проїздів на заборонний сигнал і питання до системи безпеки

У Чехії за дев’ять місяців зафіксували 749 залізничних інцидентів і 130 загиблих. Причини аварій, закон про перевірки машиністів, покарання й нові заходи безпеки

Škoda Peaq встановила рекорд Euro NCAP: 94% за захист під час аварії, але є й недоліки

Найбільший електричний кросовер чеської марки отримав п'ять зірок Euro NCAP і найвищий показник захисту під час зіткнення серед автомобілів

GTA VI отримала майже 29 тисяч негативних оцінок: що розчарувало гравців після прем’єри

GTA VI критикують за нудні завдання та 30 кадрів на секунду навіть на PS5 Pro

У Калінінградській області лунали сирени: біля бази Балтійського флоту повідомляли про вибухи

Росія заявила про повітряну загрозу з боку Литви, але Вільнюс повідомив інше
Реклама
Схожі новини
Доєднатися до соціальних мереж

Популярні категорії