Спроби китайського кібершпигунства проти Чехії продовжуються. Кібершпигунів цікавлять не лише технічні дані, а й внутрішня комунікація та аналітичні матеріали, які використовують чеські установи під час ухвалення рішень.
Про це заявив директор Національного управління з кібернетичної та інформаційної безпеки Чехії (NÚKIB) Lukáš Kintr у програмі Poledne s Moravcem.
За його словами, завершення розслідування масштабної атаки на Міністерство закордонних справ не означало припинення активності. Група, яку чеська влада пов’язує з Китаєм, і надалі намагається діяти проти установ у Чехії.
Що саме шукають кібершпигуни
Kintr пояснив, що для іноземної розвідки цінною може бути практично будь-яка інформація, яка дає уявлення про роботу держави. Насамперед це внутрішнє листування та аналітичні матеріали, які стають основою для подальших рішень.
Йдеться не обов’язково про секретні документи. Навіть звичайна службова комунікація може показати, які питання обговорює відомство, які варіанти розглядає і до яких рішень готується.
APT31 уже проникала в систему чеського МЗС
У травні 2025 року уряд Чехії офіційно приписав Китаю тривалу шкідливу кіберкампанію проти однієї з незасекречених комунікаційних мереж Міністерства закордонних справ.
За висновками NÚKIB та чеських спецслужб, за кампанією з високою ймовірністю стояла група APT31, яку пов’язують із китайським Міністерством державної безпеки. Її активність проти мережі МЗС тривала щонайменше з 2022 року.
Китайське посольство у Празі тоді відкинуло звинувачення і заявило, що вважає представлені докази недостатніми. Пекін також наполягає, що не підтримує хакерські атаки.
Чехії радять підготувати «план Б»
Нова заява Kintra стосується не лише кібершпигунства. Він також закликав державу уважніше стежити за своєю залежністю від китайських технологій.
За словами директора NÚKIB, Чехія повинна знати, наскільки від них залежить, і мати альтернативний сценарій на випадок, якщо певна технологія перестане працювати, стане недоступною або для неї більше не можна буде отримати сервісне обслуговування.
Централізованого державного «плану Б» такого типу зараз немає.
Від камер до автомобілів і штучного інтелекту
NÚKIB ще у вересні 2025 року видав окреме попередження щодо передачі системних і користувацьких даних до Китаю та дистанційного адміністрування обладнання з території КНР.
Серед технологій, де такий ризик може виникати, відомство називало IP-камери, інвертори сонячних електростанцій, розумні лічильники, медичне обладнання, хмарні сховища, телефони та годинники, підключені автомобілі й великі мовні моделі.
Особливо важливо це для енергетики, транспорту, охорони здоров’я, державного управління та інших секторів критичної інфраструктури, де дистанційний доступ постачальника може впливати не лише на дані, а й на роботу самого обладнання.
Чехія Онлайн нещодавно писала, що Чехія одночасно посилює фізичний захист критичної інфраструктури та розвиває для цього територіальні сили.
Атак стало менше, але вони складніші
Свіжий звіт NÚKIB показує ще один парадокс. У 2025 році відомство зареєструвало 203 кіберінциденти — на 65 менше, ніж роком раніше. Водночас атаки стали складнішими.
Кількість найбільш серйозних інцидентів, здатних суттєво впливати на роботу установ або послуги для населення, зросла з одного до двох. 46% усіх зареєстрованих випадків були атаками на доступність систем.
Ці цифри не охоплюють усі спроби проникнення. За словами Kintra, NÚKIB обліковує завершені інциденти, тоді як повідомляти про кожну невдалу спробу установи не зобов’язані. Таких спроб настільки багато, що їх повний облік перевантажив би систему відомства.
