Міністерство внутрішніх справ Чехії кардинально змінює підхід до фінансування та надання безкоштовної правової допомоги шукачам притулку. Відтепер ці послуги надаватимуть виключно адвокатські контори за кошти державного бюджету, тоді як неурядові організації, що раніше виконували значну частину цієї роботи за європейські гранти, усуваються від процесу.
Як повідомляє видання Novinky, до кінця березня в Чехії паралельно функціонували дві системи: консультації надавали як юристи громадських організацій, так і комерційні адвокати.
Держбюджет замість фондів ЄС
Фінансування неурядового сектору у цій сфері приблизно на 75% покривалося з Асильного, міграційного та інтеграційного фонду Європейського Союзу, а решту доплачувала держава. Натомість послуги адвокатських контор повністю оплачувалися з чеського держбюджету.
За словами заступника омбудсмена Віта Александра Шорма, за останні два роки робота неурядових організацій обійшлася платникам податків у 5,5 млн крон (завдяки європейським дотаціям), тоді як за послуги адвокатів держава заплатила 23 мільйони.
Попереднє керівництво МВС планувало зберегти обидва формати. Проте нове керівництво на чолі з міністром Любомиром Метнаром скасувало цей план і оголосило новий тендер на 2026–2028 роки вартістю понад 23 млн крон. Згідно з умовами, до участі допускаються лише адвокатські контори, а витрати повністю ляжуть на державний бюджет. Окрім того, допомога надаватиметься лише тим особам, які перебувають у спеціалізованих центрах або установах утримання.
Українські біженці у Чехії були позбавлені державної житлової підтримки через помилку уряду
Аргументи МВС та критика громадського сектору
У Міністерстві внутрішніх справ пояснюють, що йдеться не про запровадження нових витрат, а про оптимізацію процесу. Речник відомства Ондржей Кратошка зазначив, що держава відмовляється від паралельного надання послуг двома різними способами. Заощаджені європейські кошти МВС планує перенаправити на інші інтеграційні проєкти: мовні курси, допомогу з працевлаштуванням та реконструкцію центрів.
Зі свого боку, представники неурядових організацій вважають це рішення кроком назад. Юристка «Організації допомоги біженцям» (OPU) Станіслава Сладекова наголошує, що громадський сектор надавав комплексний супровід, який виходив за межі суто юридичних порад.
«Ми забезпечували соціальну підтримку, послуги перекладача, психологічну допомогу, а іноді й матеріальну підтримку. Адвокатські контори цього не роблять. Їхня допомога часто обмежується загальним позовом, після чого суд призначає іншого адвоката, що порушує безперервність процесу та створює додаткові витрати», — заявила Сладекова, додавши, що не всі адвокати мають вузьку спеціалізацію в міграційному праві.
Як новий закон Чехії про іноземців змінить життя українських біженців
