У Чехії набирає обертів політична дискусія навколо статусу українських біженців. Лідер праворадикальної партії SPD Томіо Окамура заявив про намір провести перевірку всіх дозволів на проживання, які було надано громадянам України. За його словами, у разі входження SPD до складу майбутнього уряду, партія ініціює повну ревізію всіх дозволів. Пропонується залишити в країні лише тих українців, які зможуть довести, що займають робочі місця, на які неможливо знайти громадянина Чехії. Усі інші, за логікою Окамури, мають бути депортовані.
Також SPD готує законопроєкт, який дозволить автоматично скасовувати візи іноземцям, засудженим за злочини в Чехії. Цю ініціативу підтримують коаліційні партії, з якими SPD іде на вибори — Trikolóra, Svobodní та рух PRO. Всі разом формують жорстко правий політичний блок, який акцентує увагу на питаннях міграції, безпеки та війни в Україні.
Чеський уряд вже відреагував на ці заяви. Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан з партії STAN закликав політиків не використовувати тему українських біженців у передвиборчій боротьбі. «Ми виступаємо і виступатимемо проти ідей депортації українців — незалежно від політичного сезону», — наголосив він.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала підкреслив, що допомога українцям — це не політична опція, а моральний обов’язок. Він запевнив, що уряд не відступить від підтримки України у боротьбі з російською агресією та допомагатиме українцям, які вимушено залишили свої домівки.
Цікаво, що навіть опозиція не підтримує ініціативу SPD. Представник ANO Карел Гавлічек визнав значну роль українців у чеській економіці:
«Українці, які працювали у промисловості, будівництві, сфері послуг, були практично незамінними. Якщо вони хочуть і надалі працювати, двері для них відкриті».
Водночас політик висловив занепокоєння щодо можливої міграції українських ветеранів після війни.
Нині ж основна увага зосереджена на тому, чи вдасться SPD заручитися достатньою підтримкою виборців, аби реалізувати свої ініціативи. Для українців у Чехії це питання не лише про політику, а й про безпеку та стабільність їхнього життя у країні, яка стала другим домом.
