До Чехії стрімко наближається ясенева смарагдова златка — один із найнебезпечніших інвазивних шкідників європейських ясенів. Металево-зелений жук уже з’явився в Угорщині та Словаччині, а найближче підтверджене місце його поширення розташоване приблизно за 250 кілометрів від чеського кордону.
Центральний контрольний і випробувальний інститут сільського господарства Чехії закликав людей бути особливо уважними під час прогулянок у лісах, парках, садах та алеях. У разі підозрілої знахідки потрібно сфотографувати жука або пошкодження дерева та передати інформацію фахівцям.
Офіційне попередження опублікував Центральний контрольний і випробувальний інститут сільського господарства Чехії. Установа вже має підготовлений надзвичайний план і співпрацює зі словацькими та угорськими колегами.
Шкідника вперше виявили в Євросоюзі у червні
Першого жука на території Європейського Союзу спіймали 9 червня 2026 року у феромонну пастку в угорському селі Берегшурань біля кордону з Україною. Вид підтвердили за допомогою молекулярного дослідження.
Після знахідки угорські служби встановили навколо місця спеціальну контрольовану зону, розмістили додаткові пастки та почали перевіряти ясени. На частині дерев виявили ознаки, які відповідали зараженню ясеневою смарагдовою златкою.
Уже 25 червня на сході Словаччини, у селі Стреда-над-Бодрогом у районі Требішов, в одній пастці знайшли 18 дорослих жуків. Нові екземпляри спіймали там само 7 липня.
За останніми даними чеського інституту, шкідник присутній уже у 22 кадастрових районах на південному сході Словаччини. В Угорщині та Словаччині виявили не лише дорослих жуків, а й заражені ясени. У небезпечних зонах розпочали ліквідаційні заходи.
Як виглядає ясенева смарагдова златка
Дорослий жук має характерне металево-синьо-зелене забарвлення. Його вузьке й витягнуте клиноподібне тіло сягає від 8 до 14 міліметрів завдовжки.
Через невеликі розміри златку можна не помітити серед листя або сплутати з іншими блискучими жуками. Тому фахівці радять звертати увагу не лише на саму комаху, а й на стан ясенів.
Найхарактерніші ознаки зараження:
- пожовтіння, прорідження або поступове всихання крони;
- довгі звивисті ходи під корою дерева;
- тріщини й відшарування кори;
- невеликі вихідні отвори у формі латинської літери D;
- поява молодих пагонів на нижній частині стовбура;
- активне пошкодження кори дятлами, які шукають личинок.
Вихідні отвори дорослих жуків зазвичай мають ширину лише близько трьох-чотирьох міліметрів. Саме D-подібна форма є однією з найважливіших ознак, яка відрізняє цього шкідника від багатьох інших комах.
Чому невеликий жук може знищити цілий ясен
Найбільшу шкоду завдають не дорослі комахи, а їхні личинки. Після вилуплення вони проникають під кору та починають прокладати звивисті ходи у тканинах, якими дерево транспортує воду й поживні речовини.
Зі збільшенням кількості личинок ці канали поступово руйнуються. Крона починає рідшати, окремі гілки всихають, а згодом гине все дерево.
На відміну від багатьох місцевих стовбурових шкідників, ясенева златка здатна успішно атакувати молоді, старі, ослаблені та зовні цілком здорові ясени. Вона загрожує всім європейським видам цього дерева.
У Північній Америці жук став одним із найсерйозніших лісових шкідників. Після потрапляння до США та Канади на початку 2000-х років він швидко поширився на величезній території, спричинивши масове всихання ясенів.
До Європи шкідник рухався через Росію та Україну
Природним ареалом ясеневої смарагдової златки є частина Східної Азії. Вона зустрічалася у Китаї, Японії, Кореї та на російському Далекому Сході.
Європейське поширення почалося поблизу Москви, де дорослих жуків уперше зібрали у 2003 році. Пізніше шкідник просувався на південь і захід європейської частини Росії.
В Україні його офіційно зафіксували у 2019 році, а у 2023 році повідомлялося про присутність у Києві. У 2025 році златку виявили в Білорусі. Влітку 2026 року вона вперше дісталася двох країн Європейського Союзу.
Поява шкідника в Угорщині й Словаччині суттєво змінила оцінку ризику для Центральної Європи. Природним шляхом жуки поширюються поступово, але разом із транспортом і деревиною можуть долати сотні кілометрів.
Златка може приїхати разом із дровами
Найнебезпечнішими шляхами поширення є перевезення саджанців ясеня, необробленої деревини з корою, паливних дров, тріски, дерев’яної упаковки та прокладок.
Личинки можуть залишатися непомітними під корою. Через це заражена деревина зовні іноді здається придатною для використання, а дорослі жуки з’являються вже після її перевезення в інший регіон.
Чеська влада наголошує, що найближчий відомий осередок розташований за 250 кілометрів, але це не означає, що перші випадки обов’язково з’являться саме біля словацького кордону. Разом із вантажним або особистим транспортом шкідник теоретично може опинитися практично в будь-якій частині країни.
Цього літа Чехія вже переживала різке збільшення кількості інших комах, що пошкоджують зелені насадження. Czechia Online раніше розповідала, як волохаті гусениці вкривали дерева павутинними гніздами та повністю об’їдали листя.
Що робити, якщо ви помітили підозрілого жука
Чеський сільськогосподарський інститут просить не обмежуватися повідомленням у соціальних мережах. Для перевірки знахідки фахівцям потрібні якісні фотографії та точне місце спостереження.
Порядок дій:
- Сфотографуйте жука або пошкодження дерева. Бажано зробити кілька кадрів зблизька та загальний вигляд ясена.
- Зафіксуйте точну локацію. Найкраще надіслати координати або поділитися місцем із телефона.
- Відправте інформацію до ÚKZÚZ. Повідомлення приймають на електронну адресу karantena@ukzuz.gov.cz.
- Скористайтеся офіційною формою. Вона розміщена на Ростлинолікарському порталі у розділі «Фітосанітарні ризики ЄС» — «Підозра на карантинний шкідливий організм».
Працівники інституту обіцяють перевірити кожне отримане повідомлення. Раннє виявлення навіть одного осередку може суттєво збільшити шанси зупинити поширення шкідника до того, як він знищить значну кількість дерев.
Фахівці також радять не перевозити з районів поширення незнайому деревину, дрова, саджанці або гілки з корою. Саме переміщення зараженого матеріалу стало одним із головних чинників швидкого поширення златки в інших країнах.
