Редакція сайту Чехія Онлайн повідомляє, що в Чехії понад 70 тисяч дітей та підлітків регулярно завдають собі фізичної шкоди. Експерти пов’язують це з тривалим стресом, соціальним тиском та впливом соцмереж, а медична система не встигає надавати своєчасну допомогу.
Більшість випадків самопошкодження серед дітей у Чехії пов’язують з емоційним стресом, депресією та відчуттям тривоги. П’ятирічна дівчинка Катержина вперше почала шкребти себе ще у п’ять років, намагаючись «компенсувати фізичним болем» внутрішнє хвилювання. У дванадцять років проблема знову проявилася після цькування в школі та соціальних мережах, а у тринадцять — вона почала використовувати ножі та ножиці.
«Я вже б, мабуть, не була жива, якби не зупинилася вчасно», — розповідає Катержина, яка зараз прагне, щоб інші підлітки зверталися за допомогою.
Дані дослідження Університету Палатського в Оломоуці підтверджують, що понад 70 тисяч підлітків у Чехії регулярно завдають собі шкоди, причому 10% хлопців та 35% дівчат мають такий досвід. Статистика медичних закладів Ліберця показує різке зростання: якщо п’ять років тому лікарі приймали близько двох тисяч дітей, то сьогодні — понад десять тисяч.
За словами директора Середньої професійної школи Яров Мілослава Янечека, школа постійно стикається з подібними випадками: «Діти не вміють справлятися з тривогою і часто використовують фізичний біль як вихід». Шкільна психологиня Тереза Трчкова додає, що найчастіше це відбувається у дев’ятих класах та на першому курсі середніх шкіл, коли діти відчувають тиск через соцмережі, навчання та соціальні очікування.
Відсутність активного відпочинку та постійне порівняння себе з іншими у соцмережах поглиблює проблему. «Діти сидять удома, дивляться короткі відео, бачать «ідеальний світ», а в реальності вони залишаються самі з тривогою», — пояснює Шарка Конецька, завідувачка дитячої психіатрії Ліберця.
Через масштабність проблеми час очікування на консультацію дитячого психіатра в Чехії може сягати восьми місяців. Фахівці радять батькам уважно спостерігати за зміною поведінки дітей — наприклад, раптовою закритістю, зміною одягу чи небажанням виходити з дому. У кризових ситуаціях допомагає зміна оточення, контакт із друзями або ведення щоденника, а у легших випадках — прості стимуляційні техніки, як стискання льоду чи рук.
Влада країни також планує втрутитися: міністр освіти Роберт Плага готує методичні рекомендації для шкіл щодо обмеження використання мобільних телефонів та контролю соцмереж, з метою профілактики самопошкоджень серед дітей.
