Зі зниженням інфляції Чехія знову опинилася серед десяти найздоровіших економік Європейського Союзу. У рейтингу процвітання та фінансового здоров’я, складеному Česká spořitelna та платформою Evropa v datech, країна посіла 9-те місце, як і в 2022 році.
Минулого року Чехія опустилася на 14-ту позицію, однак цього року піднялася відразу на п’ять місць. Основним фактором стало уповільнення інфляції, яка в середньому склала 2,7%. Позитивні зміни також відзначено у зростанні частки національного доходу в ВВП, що означає, що більше коштів залишається у громадян країни.
Чеські компанії повертаються у власні руки
Значна частина прибутків та капіталу залишається в Чехії, що сприяє зміцненню економіки. Чеські компанії дедалі активніше викуповують свої активи у міжнародних корпорацій та інвестують за кордон.
“Ми спостерігаємо тенденцію повернення чеських підприємств у власні руки, а також активізацію їхньої інвестиційної діяльності за кордоном. Це допомагає компенсувати багаторічний відтік дивідендів із Чехії за межі країни”, — заявив Мартін Віхтерле, власник машинобудівної групи Wikov.
Прикладом цього процесу став викуп газових активів компаніями ČEZ і ČEPS, а також посилення чеських компаній в енергетичному секторі за кордоном, де активно розширюють вплив групи EPH (Даніела Кретинського) та Sev.en (Павла Тикача).
“Завод” не витягне економіку вгору
Однак, щоб Чехія змогла піднятися вище у рейтингу, економіка має пройти глибоку трансформацію. Наразі розвиток обмежують структурні проблеми, серед яких — низька додана вартість виробництва. Чехія має третій найменший показник валової доданої вартості в ЄС, оскільки залишається країною із дешевою робочою силою.
Лідерами рейтингу стали Швеція та Німеччина, яка, попри економічні труднощі, залишається найбільшою економікою Європи. Найгірші позиції посіли Греція та Польща, яка страждає від високого держборгу та недостатніх інвестицій. Сусідня Словаччина опинилася на 24-му місці.
Рейтинг базується на 10 ключових показниках, серед яких: рівень інфляції, інвестиції, економічна складність, рівень державного боргу, частка національного доходу у ВВП, прямі іноземні інвестиції, автоматизація виробництва тощо.
