Чехія не планує приєднуватися до «Ради миру», яку очолює Дональд Трамп, і розглядає це питання виключно в координації з Європейським Союзом. Як зʼясувала редакція Чехія Онлайн, ключовими аргументами проти є внутрішні політичні ризики та невизначені фінансові зобовʼязання.
Про це премʼєр-міністр Андрій Бабіш заявив у вихідні в ефірі телеканалу Nova TV. За його словами, приєднання до новоствореного міжнародного органу було б політично складним кроком усередині країни.
Запрошення долучитися до Ради миру Прага отримала наприкінці січня. Втім, Бабіш підкреслив: будь-яке рішення з цього питання має ухвалюватися не одноосібно, а в координації з іншими державами Європейського Союзу. Частина країн ЄС уже дала зрозуміти, що не планує брати участь у ініціативі, інші — займають вичікувальну позицію.
«На цей момент ми не будемо приєднуватися», — заявив премʼєр. Він пояснив, що участь Чехії вимагала б схвалення обох палат парламенту — Палати депутатів і Сенату. З огляду на можливу реакцію опозиції цей процес Бабіш назвав надзвичайно складним.
Окремо глава уряду наголосив: Чехія не хоче діяти самостійно. За його словами, Прага орієнтуватиметься на загальну позицію Євросоюзу.
Редакція Чехії Онлайн проаналізувала публічні заяви європейських урядів і звернула увагу, що ключові країни ЄС наразі займають обережну або негативну позицію щодо участі в новій структурі. Франція та Словаччина вже публічно заявили, що поки не приєднаються до Ради миру. Обережність щодо ініціативи також висловили Італія та Німеччина.
У Празі ж наголошують, що не розглядають участь у новій структурі як термінову, особливо з огляду на відсутність єдиної позиції всередині ЄС.
Попри це, Бабіш визнав, що участь у Раді миру могла б мати певні плюси, зокрема економічні. Серед потенційних переваг він назвав присутність у структурі кількох арабських країн, що теоретично могло б відкрити можливості для інвестиційних переговорів. Водночас премʼєр підкреслив: ці аргументи не переважають політичні й процедурні ризики.
Не всі чеські політики поділяють таку позицію. Наприкінці січня голова парламентської фракції SPD Радім Фіала заявив, що Чехії варто хоча б розглянути можливість участі. Водночас він застеріг від сплати, за його словами, надмірних членських внесків.
Згідно з проєктом статуту Ради миру, про який повідомляли міжнародні медіа, країнам пропонують три роки безкоштовного членства. Після цього участь коштуватиме 1 мільярд доларів США — приблизно 20,5 млрд чеських крон. Очолив нову структуру Дональд Трамп, який, як очікується, матиме вирішальний вплив на прийом нових членів.
Як підкреслює Чехія Онлайн, саме фінансова модель Ради миру викликає найбільше запитань у європейських столицях: після трьох років безкоштовної участі країнам пропонують сплачувати внесок у 1 млрд доларів.
Що таке Рада миру
Раду миру було офіційно створено в січні на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Серед країн-засновниць, які підписали установчий документ, — Угорщина, Аргентина та Азербайджан. Ініціатива позиціонується як майданчик для обговорення питань міжнародного миру та післяконфліктного відновлення, однак критики вже ставлять під сумнів її роль і співвідношення з існуючими міжнародними інституціями.
