На обкладинках The Economist із прогнозами на 2024 і 2025 роки можна впізнати Володимира Зеленського. На новій, присвяченій 2027-му, українського президента немає. Серед десяти головних тем редакція теж не назвала війну Росії проти України. Але всередині спецвипуску є окрема стаття, у якій журналісти оцінюють перспективи її продовження.
Британський журнал представив щорічний випуск «Світ попереду — 2027» (The World Ahead 2027) 17 листопада. На обкладинці — політики, ракети, військові, пожежі, фінансові символи та технології. Україна присутня в прогнозах, хоча цього разу її роль розкривають переважно через ширші питання світової безпеки.
Редакція Чехії Онлайн зіставила обкладинки за 2024–2027 роки з оприлюдненими прогнозами. За чотири випуски змінилися не лише малюнки. Змістився і фокус: від протистояння конкретних політичних лідерів до загроз, які одночасно охоплюють кілька регіонів світу.
Що The Economist прогнозує для України у 2027 році
18 листопада журнал опублікував окремий матеріал про російсько-українську війну. Його написав редактор відділу Росії та Східної Європи Аркадій Островський. Уже заголовок «Російсько-український конфлікт триватиме» задає головний напрям прогнозу.
Автори The Economist звертають увагу на розрив між дипломатичними розмовами та перспективами реальної домовленості. За їхньою оцінкою, швидкого політичного рішення, яке завершило б війну, наразі не проглядається.
Увага журналу до України водночас виходить за межі окремої статті про війну. У прогнозі щодо Тайваню редакція прямо згадує досвід українського опору Росії. Сучасні технології, на думку авторів, змінили співвідношення сил на полі бою: менша держава може ефективніше протистояти значно сильнішому противнику.
Чому Україну згадали саме в прогнозі про Тайвань
2027 рік є важливим орієнтиром для китайської армії. За оцінками, які наводить The Economist, Сі Цзіньпін поставив завдання підготувати збройні сили до можливого захоплення Тайваню до цього часу.
Однак військова готовність і рішення розпочати вторгнення — різні речі. Редакція не називає 2027 рік датою неминучої війни. Вона ставить питання, наскільки досвід України та Ірану змінює розрахунки Пекіна.
Для сучасних армій значення мають уже не тільки кількість танків, кораблів і літаків. Дрони, розвідка, точність ударів та швидкість технологічної адаптації можуть впливати на перебіг бойових дій навіть за великої переваги противника в ресурсах.
У такому контексті український досвід стає частиною міжнародної дискусії про стримування нових воєн. Ідеться про те, які можливості має країна, що змушена захищатися від сильнішого нападника.
Як змінювалися обкладинки The Economist за чотири роки
У випуску на 2024 рік серед центральних образів були Володимир Зеленський і Володимир Путін. Між ними — пісочний годинник, а нижче розташовані символи виборів, економіки та міжнародного протистояння.
На обкладинці 2025 року зображення стали схожими на мозаїку. У центрі — Дональд Трамп, поруч із ним інші політичні лідери, ракети, планети, фінансові графіки й символи технологічних змін. Зеленський та Путін також залишалися впізнаваними персонажами.
Випуск на 2026 рік був іще насиченішим: у колі з’явилися танки, супутники, роботи, медичні інструменти та інші предмети. Серед тем, надрукованих над зображенням, була й Росія після війни проти України.
Обкладинка 2027 року виглядає інакше. Американський художник Клеон Петерсон (Cleon Peterson) зібрав численні чорно-червоні сцени в одне велике коло. Над ним стоять людські силуети. Усередині — військова техніка, будівлі, дерева у вогні, технологічні символи та елементи державної влади.
Редакція виділяє боротьбу за політичне майбутнє США після Трампа, наслідки війни з Іраном, ризики штучного інтелекту, фінансові проблеми багатих держав і посилення популістів у Європі. Окремо розглядаються клімат, Тайвань, нові препарати для схуднення, космічні технології та зміни в кіноіндустрії.

Що чекає на Європу
Європейський прогноз The Economist зосереджений на Франції. Журнал розглядає можливі наслідки перемоги Марін Ле Пен на президентських виборах 2027 року. Такий сценарій, на думку редакції, міг би серйозно послабити політичну співпрацю Франції та Німеччини — двох ключових держав Європейського Союзу.
Другий виклик — державні борги. Франція та інші заможні країни витрачають значні кошти, а дорожчі запозичення збільшують тиск на їхні бюджети. The Economist попереджає про ризики для фінансових ринків.
Водночас європейські держави мають вирішувати питання безпеки, оборони й подальших відносин зі США. У самому спецвипуску про Україну йдеться як про країну, війна якої вже змінила розуміння сучасної оборони.
На обкладинці 2027 року немає дати завершення російсько-української війни. Немає її й у заголовку окремого прогнозу Аркадія Островського. Натомість там прямо сказано про продовження протистояння — попри численні дипломатичні розмови.






