«Ода зіркам» — так називається науковий проєкт, за який математик Стефано Поцца з Карлового університету в Празі разом із французькими колегами отримав майже 8,5 млн євро. Але астрономію вчені досліджувати не збираються. Їхня мета — навчитися швидше й точніше визначати будову молекул за допомогою математичних розрахунків.
А в Брні історики готуються до зовсім іншого дослідження: вони з’ясовуватимуть, як протягом п’яти століть у Центральній Європі співіснували чехи, німці, поляки, євреї та різні релігійні громади. На міжнародний проєкт за участю Масарикового університету виділено майже 8 млн євро.
Обидва проєкти увійшли до переліку переможців конкурсу Європейської дослідницької ради (European Research Council, ERC), оголошеного 12 листопада 2026 року. Із 957 заявок підтримку отримали 48 міжнародних команд. Загальний бюджет конкурсу становить 500 млн євро.
Навіщо математикам «Ода зіркам»
Стефано Поцца працює на математико-фізичному факультеті Карлового університету (Univerzita Karlova). Разом із Крістіаном Бономом (Christian Bonhomme) із Сорбонни та П’єром-Луї Жискаром (Pierre-Louis Giscard) з університету в Кале він розроблятиме нові способи математичного моделювання ядерного магнітного резонансу.
Цей метод, відомий як ЯМР, дає змогу досліджувати структуру та властивості молекул. Науковці хочуть створити алгоритми, які дозволятимуть хімікам спочатку проводити складні експерименти на комп’ютері, підбирати оптимальні умови й лише потім працювати в лабораторії. Деякі розрахунки нині потребують надто багато часу та обчислювальних ресурсів.
А звідки в назві зірки? Вона поєднує скорочення ODE — так англійською позначають звичайні диференціальні рівняння — із математичним поняттям «зірковий добуток» (star product). Результати дослідження можуть знадобитися для створення нових матеріалів, зокрема з можливим застосуванням у медицині.
Міжнародна команда отримала майже 8,5 млн євро на шість років роботи. Як повідомив Карлів університет, шлях до фінансування був непростим: першу заявку подали 2023 року, але вона не пройшла відбір. Дослідники доопрацювали проєкт і повторно подали його 2025 року.
Чому історики повернуться на п’ять століть назад
У Масариковому університеті (Masarykova univerzita) в Брні науковці разом із колегами з Польщі та Угорщини вивчатимуть Центральну Європу XIV–XVIII століть. Їх цікавить повсякденне співіснування людей, які розмовляли різними мовами й сповідували різні релігії.
Серед них були чехи, німці, поляки та євреї, католики, гусити й протестанти. Історики хочуть з’ясувати, як ці спільноти взаємодіяли, що дозволяло їм жити поруч і як змінювалися їхні відносини.
Проєкт під назвою «Досвід різноманітності як витоки Центрально-Східної Європи» (The Experience of Diversity as the Genesis of East Central Europe, EDGE) об’єднає історика Петра Елбела (Petr Elbel) з Брна, Беатрікс Ф. Ромганьї (Beatrix F. Romhányi) з Угорщини та Богуміла Шади (Bogumił Szady) з Польщі.
Вони працюватимуть зі старими архівами й створять спільну цифрову базу, яка поєднає історичні відомості про церковні парафії з Чехії, Польщі та Угорщини. Дослідники також шукатимуть документи, які раніше не використовували або взагалі не знали про їхнє існування.
Історію населення Центральної Європи вчені вже вивчають різними способами. Зокрема, дослідження давньої ДНК допомагали простежити заселення регіону. Тепер історики звернуться до архівних свідчень про життя окремих спільнот.
Чеську частину нового дослідження очолить Масариків університет. До неї також долучаться Історичний інститут Академії наук Чехії та Остравський університет (Ostravská univerzita). З майже 8 млн євро загального бюджету міжнародного проєкту на установи в Чехії припадає 3,2 млн євро, приблизно третину цієї суми отримає Масариків університет.
Як повідомив університет, у 2030 році в Брні планують відкрити виставку за результатами дослідження. Там відвідувачі зможуть побачити, що вдалося дізнатися про життя народів і релігійних спільнот Центральної Європи кілька століть тому.






